Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

324 Сергій Макарчук, Ганна Побережець Репресована Феміда: архівно-кримінальна справа... А. Онищенка 325 факту події», відкидав взагалі необхідність будь-якого оскар- Створення Миколаївської області та формування органів ження рішень суду 1-ї інстанції. Але вже в наступному році було влади, у т. ч. судових, припадали на 1937–1938 рр. – період ма- запроваджено касаційне оскарження рішень революційних сових репресій, що здійснювалися у тому числі позасудовими трибуналів2. органами – «трійками», «двійками», Особливою нарадою при Судова реформа 1922 р., започаткована «Положенням про НКВС СРСР. Жертвою Великого терору став і перший виконую- судоустрій УСРР» (введена в дію з 1 лютого 1923 р.), встановила чий обов’язки голови Миколаївського обласного суду Ананій триланкову судову систему: народний суд (1 постійний суддя Григорович Онищенко. Оскільки Миколаївська область створю- та 2 народних засідателі), губернський суд та Верховний Суд валася з районів Одеської та Дніпропетровської областей, то УСРР. «Положенням про судоустрій УСРР» від 11 вересня 1929 р. організаційна робота була покладена на А. Онищенка, який пра- встановлювалася виборність народних суддів районів окруж- цював в Одеському облсуді. Труднощі організаційного станов- ними з’їздами Рад, у містах і селищах – пленумами міських і се- лення були як матеріально-технічного характеру, так і кадро- лищних Рад. Запроваджувався інститут судових виконавців при вого забезпечення нового обласного суду. У доповідній записці окружних і народних судах3. Нарешті, з травня 1932 р. були секретарю оргбюро ЦК КП(б)У О. Ф. Волкову він скаржився: організовані обласні суди. Отже, сформувалася така судова сис- «На основі телеграфного розпорядження заст[упника] нар- тема: народний суд, обласний суд і Верховний Суд України. кома юстиції УРСР тов. Гаріна, я 24 жовтня 1937 року приступив Саме ця структура повинна була відіграти одну із ключових до виконання обов’язків т[имчасово] в[иконуючого] о[бов’язки] ролей у боротьбі із «ворогами народу», «шпигунами» та «контр- гол[ови] облсуду і приступив до його організації. революціонерами». Враховуючи, що для забезпечення роботи обласного суду У 1930-х рр. у СРСР остаточно сформувалася комуністична необхідні, у першу чергу, кадри – члени обласного суду у диктатура, очолювана Й. Сталіним. Її діяльність «освячувалася» кількості 18 чоловік, я представив на затвердження оргбюро ЦК основоположними юридичними актами. Зокрема, Конституція КП(б)У по Миколаївській області тов. Примака, Зельцера, Зозу- лю, Рижикову, Бойко, Шлейфера, Турчака і Горностаєва, із яких УРСР 1937 р. декларувала принцип гласності судових засідань, в оргбюро є тільки характеристики на тов. Зельцера і Рижико- право обвинуваченого на захист, однак вони так і залишилися ву, із усіх перелічених товаришів оргбюро затвердило лише декларацією. Затверджувалася також виборність суддів: Вер- одного члена обласного суду – тов. Горностаєва, інші ж до цих ховний Суд обирався Верховною Радою на 5 років, обласні – об- пір не затверджені. ласними Радами депутатів трудящих на 5 років, народні суди – […] НКЮ УРСР дав санкцію на переведення із Одеського обл- населенням терміном на 3 роки4. суду до Миколаївського облсуду 5 товаришів членами облсуду, Незважаючи на те, що замість «революційної правосвідо- а саме: Примака, Геця, Малинку, Ефруси і Доманського. мості» ще наприкінці 1920-х рр. був задекларований «захист До цих пір вищевказані товариші із Одеси до Миколаєва не соціалістичної законності» та закріплені у Конституції демок- прибули, так як Одеський обком їх не відпускає. Внаслідок ви- ратичні принципи, це не стало гарантією втілення їх у повсяк- щевикладеного Миколаївський облсуд на сьогоднішній день має лише одного члена суду і ясно, що до роботи стати не може. денну судову практику. Між тим, в обсуд надходять справи актуального значення, а заслуховувати їх нікому. 2 Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку/ за ред.. І. Б. Усенка. – К.: Наук. думка, 2014. – С. 362. Другим основним гальмом організації облсуду є відсутність 3 Там само. – С. 393. приміщення»5. 4 Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – С. 311. 5 ГДА СБ України, м. Миколаїв, спр. 4914-с, арк. 307–308.