Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

360 Роман Подкур Інформаційно-аналітичні документи ГПУ УСРР про Голодомор 361 бідняк-індивідуальник, 27 березня цього року наївся недобро- «[…] не до снаги керувати боротьбою із контрреволюцією у такій якісної їжі, Жарт Павло – бідняк колгоспник, Ковяч, колгоспник, великій і своєрідній республіці, як Україна»32. Овчар, бідняк-індивідуальник. У цьому ж селі є також голодую- Головними «контрреволюціонерами», за версією Й. Сталіна, бу- чі сім’ї, здебільшого бідняки». ли селяни, які приховували хліб. У с. Колодистому селянин М. Сажиєнко разом із дружиною за- У цій ситуації, ймовірно, економічні відділи обласних від- лишили п’ятеро дітей на 12 днів дома. Попередньо він наказав ділів ГПУ УСРР отримали чіткий наказ про контроль виконан- старшому сину натопити піч і закрити трубу. Батьки сподіва- ня плану хлібозаготівлі. Секретарі обкомів партії отримували лися, що діти задихнуться і таким чином врятуються від муче- інформацію про виконання плану хлібозаготівлі від секретарів ницької тривалої смерті від голоду30. Кількість подібних фактів райкомів КП(б)У та голів райвиконкомів. Оскільки у вищого по- почала різко зростати із жовтня 1932 р. і продовжувалася май- літичного керівництва існувало побоювання, що ці два районні же до липня 1933 р, поки новий врожай не підтримав тих селян, керівники можуть якимось чином саботувати виконання хлібо- які змогли вижити. заготівлі, то для контролю були задіянні співробітники органів Також варто акцентувати увагу, що керівники обласних від- державної безпеки. Таким чином, обласні, республіканські і ділів ГПУ УСРР у листопаді 1932 р. інформували секретарів об- кремлівські очільники мали повну інформацію не лише про комів КП(б)У про виконання плану хлібозаготівлі. Ймовірно, реальний розмір виконання хлібозаготівлі, а й про відсутність це пов’язано із рішенням політбюро ЦК ВКП(б) від 25 листопада хліба в українському селі та масові смерті від голоду. Це стає 1932 р. про направлення заступника ОГПУ СРСР В. Балицького черговим аргументом в умисності дій московського керівниц- особливоуповноваженим ОГПУ СРСР в УСРР терміном на 5 міся- тва щодо вбивства українських селян через масовий голод. ців. Така посада була надзвичайною у структурі повноважень і Отже, упродовж 1930–1931 рр. секторами ГПУ УСРР була компетенцій ОГПУ СРСР та ГПУ УСРР. Оскільки голова ГПУ УСРР реорганізована і створена агентурна мережа, спрямована на С. Реденс був Повноважним представником ОГПУ СРСР в УСРР жорсткий контроль за політичною, соціально-економічною си- і головою ГПУ УСРР, що вже свідчило про повне підпорядку- туацією, настроями населення в адміністративно-територіаль- вання республіканської спецслужби її московським очільникам. них одиницях. Керували агентурними мережами районні упов- Згідно постанови політбюро ЦК ВКП(б), В. Балицькому під- новажені ГПУ УСРР. порядковувалося все Повноважне представництво ОГПУ СРСР Система підбору агентів спрямувалася на отримання ін- в УСРР і весь республіканський апарат ГПУ. Його зобов’язали формації безпосередньо із соціальних груп, що були об’єктами кожні дві декади надавати до ЦК ВКП(б) короткий звіт про ро- пильної уваги співробітників державної безпеки: робітники, боту органів ГПУ радянської України31. Очевидно, завданням соціалістичний сектор (радгоспи, МТС, колгоспи) із поділом на В. Балицького, окрім посилення репресивної складової в умовах соціальні прошарки, індивідуальний сектор, куркулі і куркуль- голоду, було жорсткий силовий тиск на процес хлібозаготівлі. ські виселки, національні меншини, інтелігенція, службовці, Й. Сталін вважав С. Реденса, особою, якій безробітні, колгоспний, радянський, адміністративно-судово- слідчий апарати, земельні органи, кооперація, військові об’єкти. При вербуванні співробітники держбезпеки враховували 30 Держархів Вінницької обл., ф. П-136, оп. 3, спр. 10, арк. 20. певні індивідуальні якості агента: він мав бути лояльним до 31 Лубянка. Сталин и ВЧК–ГПУ–ОГПУ–НКВД. Архив Сталина. Документы высших органов партийной и государственной власти. Январь 1922 – декабрь 1936 / сост. В. Хаустов, В. Наумов, С. Плотникова. – М., 2003. – 32 Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. / сост. О. Хлевнюк, Р. Дэ- С. 340. вис, Л. Кошелева, Э. Рис, Л. Роговая. – М.: РОССПЭН, 2001. – С. 273–274.