Přejít na obsah
Obecný dokument
Veřejné

Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

Повний текст випуску (PDF, 194 с.).

Nahráno uživatelem
CaptainArchivarius
Přidáno
12 říj 2026
Aktualizováno
13 říj 2026
Použité úložiště
12 MB
Práva a informace o zdroji: Otevřená licence / Public domain · CC BY-NC-ND 4.0reabit.org.ua
stránku 176 / 194

Přepis

Textová vrstva PDF
350 Роман Подкур Інформаційно-аналітичні документи ГПУ УСРР про Голодомор 351 тичного шпигунства і диверсії», по національних колоніях, іно- відділу новостворених секторів було виявлення найменших земних представництвах, «УНРівщині, повстанству, політично- проявів і спроб створити селянські загони, групи так званої му і кримінально-політичному бандитизму, бандитсько-дивер- «третьої сили». сійним організаціям та угрупованням», монархічним групам, Також серйозного клопоту органам держбезпеки завдава- колишнім «махновським кадрам», за винятком «безумовного ли колишні «червоні партизани» – учасники більшовицького встановлення керівництва політичної групи анархістів». Ура- партизанського руху. Після завершення бойових дій вони от- ховуючи поставлені місцевим контррозвідувальним апаратам римали привілеї, брали активну участь у формуванні сільських завдання, слід відзначити, що вже на початку 1930-х рр. лідери органів управління. Користуючись певним матеріальним ресур- ЦК ВКП(б)–КП(б)У та керівники органів держбезпеки були впев- сом упродовж 1920-х рр. вони стали заможними селянами, мали нені у стійкій взаємодії політичних опонентів більшовизму. міцні господарства. В умовах колективізації частина колишніх По лінії секретного відділу співробітники сектору та ра- червоних партизанів відмовилася брати участь у розкуркулен- йонних органів ГПУ УСРР акцентували свою увагу на настроях ні, формуванні колгоспів. При спробі насильницького усуспіль- сільської інтелігенції та учнівської молоді, виявляли «українські нення їхнього майна вони чинили жорсткий опір представни- контрреволюційні організації, групи і одинаків, що були пов’я- кам місцевої влади. Іноді навіть очолювали стихійні селянські зані з російською та українською громадськістю», «куркульсь- загони. Відтак були окремим об’єктом оперативної розробки ко-контрреволюційні угруповання», «колишніх провокаторів», місцевих апаратів ГПУ–НКВД УСРР18. «терористичні прояви політичного характеру на селі», «релі- Співробітники економічного відділу сектору на підвідомчій гійні осередки» всіх конфесій і протестантських течій, «анти- території мали завдання радянські партії, групи та третю силу». «виявляти й боротися з економічною контрреволюцією, контра- Варто зазначити, що термін «третя сила» в інформаційних бандою, шкідництвом, економічним шпигунством, посадови- повідомленнях апаратів держбезпеки УСРР знову з’явився ми та господарськими злочинами». 1930 р. Загалом у роки російсько-української війни та грома- Вони контролювати дії радянського апарату, проведення гос- дянської війни у Росії так класифікували нерегулярні селянські подарсько-політичних кампаній, настрої технічної інтелігенції та козацькі (район Кубані й Дону) формування, що боролися та їх тенденції, провадили боротьбу з «ажіотажем, спекуляцією, проти білого руху та Червоної армії. Під цей термін іноді під- фальшивомонетництвом». падали загони Н. Махна. Він знову став актуальним під час про- Для реалізації цих завдань інформаційний відділ сектору ведення суцільної колективізації у лютому–квітні 1930 р. Не- спільно з відповідними міськими, районними органами ГПУ задоволені розкуркуленням селяни масово формували стихійні розробляли план насадження «резидентурної мережі конт- загони, що протидіяли заходам влади, депортації «куркулів»17. рольного освідомлення, запасної резидентури». Співробітни- Ідея «рад без комуністів», «селянського самоуправління» на тлі ки апарату сектору інструктували щодо формування районних більшовицької реконструкції економіки були популярними серед селянства. Відтак одним із головних завдань секретного 18 Див.: Анатомія селянських повстань: Городнянське повстання 1931 р. під проводом Я. Рябченко: зб. док. та матер. / авт. вступ. ст. та упор. О. Лисенко, Р. Подкур. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2015. – 356 с.; 17 Див.: Васильєв В., Віола Л. Колективізація і селянський опір на Україні Докладніше про справу «червоних партизан» див.: Реабілітовані істо- (листопад 1929 – березень 1930 рр.). – Вінниця: Логос, 1997. – 536 с.; рією: у двадцяти семи томах. Чернігівська область / упоряд.: О. Кова- Павлоградське повстання 1930 р.: док. і матер. / упоряд. В. М. Данилен- ленко, Р. Подкур, О. Потапенко. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., ко. – К.: Укр. письменник, 2009. – 379 с. та ін. 2018. – Кн. 7. – С. 22–284.
Zdroj: Textová vrstva PDF · 2026-10-12 23:23