Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

32 Олег Бажан, Микола Михайлуца Девіантна поведінка співробітників органів держбезпеки... 33 Методологія та методи. Відтворюючи поведінку співробітників дер- У межах дослідницької теми про замовників і виконавців жавної безпеки, дослідники використали антропологічний підхід. Також були використані наукові напрацювання французького соціо- масових операцій НКВС СРСР у добу Великого терору викликає лога Е. Дюркгейма, який стверджував, що у суспільстві, в якому інтерес сутність моральних цінностей співробітника радянських старі норми і цінності вже не відповідають реальним відносинам, а органів держбезпеки, різні прояви девіантної поведінки, що нові ще не утворилися, наступає так звана соціальна аномія як призводили до злочинних чи протиправних вчинків. Девіант- певна форма девіантності. Для реалізації означеної мети був застосований комплекс філо- ну поведінку як порушення соціальних норм науковці розгля- софських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. Для дають у різноманітних площинах: соціологічній, психологічній, аналізу девіантної поведінки автори використали такі методи: істо- педагогічній, юридичній. У юриспруденції під девіантною по- ричний, біографічний, порівняльний, конкретно-пошуковий, метод ведінкою розуміють вчинок, дії особи, що не відповідають офі- термінологічного аналізу. ційно встановленим чи фактично сформованим у даному Висновки. Виокремлено групу чинників, що зумовлювали девіантну поведінку співробітників державної безпеки УНКВС по Одеській суспільстві нормам. На думку правника М. Кікалішвілі, зміни у області: соціальні чинники (несприятливе соціальне-економічне суспільстві призводять до змін норм, а відтак і видів поведін- становище, суспільна мораль та моральні цінності, культ насилля, кових девіацій і навпаки – останні є невід’ємною частиною будь- що утвердився у радянському суспільстві в умовах панування ко- якої соціальної системи. Французький соціолог Е. Дюркгейм мандно-адміністративної системи) та індивідуально-психологічні (наявність певних характеристик індивіда, особистістні та про- стверджував, що у суспільстві, в якому старі норми і цінності фесійні якості). Розглянувши типи девіантної поведінки (алкоголізм, вже не відповідають реальним відносинам, а нові ще не утво- садизм, крадіжки, розпуста), зроблено висновок, що відхилення від загальноприйнятих норм так чи інакше залежало від психоло- гічного стану індивідуума, взаємовідносин з найближчим оточенням, управлінь НКВС УРСР (листопад 1938 – листопад 1939 рр.) / авт.-уклад.: а також від рівня його освіти, загального світогляду. В. Васильєв, Л. Віола, Р. Подкур. – К.: Видавець В. Захаренко, 2017. – 744 с.; Ключові слова: НКВС, Великий терор, девіантна поведінка. Т. 2: Документи з архівних кримінальних справ на співробітників органів НКВС УРСР, засуджених за порушення соціалістичної законності Друга половина 1930-х рр. – одна із найтрагічніших сторінок (жовтень 1938 р. – червень 1943 р.). – Кн. 1: НКВС Молдавської АРСР, довоєнного періоду сталінської епохи, оскільки охоплює період Дорожньо-транспортний відділ ГУДБ НКВС Північно-Донецької заліз- масових політичних репресій, закарбованого в історіографічно- ниці, УНКВС по Житомирській області та УНКВС по Одеській області / му вжитку словосполученням – Великий терор. У фокусі уваги авт.-упоряд.: С. Кокін, Д. Россман; НАН України. Ін-т історії України; Торонтський ун-т; Вірджинський ун-т; ГДА СБ України. – K.: Видавець аморальна сторона поведінки «дієвої особи» того часу, вико- В. Захаренко, 2018. – 728 с.; Вронська Т. Упокорення страхом: сімейне за- навця «волі партії, міцно тримаючого караючий меч пролета- ручництво у каральній практиці радянської влади (1917–1953 рр.). – К.: ріату» – співробітника НКВС СРСР. Вивчення злочинних дій Темпора, 2013. – 624 с.; Золотарьов В.А. Олександр Успенський: особа, співробітників радянських органів держбезпеки докладно й час, оточення. – Харків: Фоліо, 2004. – 366 с.; Остання адреса: Розстріли різносторонньо висвітлено вітчизняною історіографією, досить соловецьких в’язнів з України у 1937–1938 роках: у 2-х т., 2-ге вид., дооп- рац. і доп. / ред. кол.: С. Богунов, В. Пристайко, О. Пшенніков, Ю. Шаповал звернутися лише до напрацювань дослідників В. Васильєва, (відп. ред.); упоряд.: С. Кокін, П. Кулаковський, Г. Смирнов, Ю. Шаповал; Т. Вронської, В. Золотарьова, С. Кокіна, Р. Подкура, О. Рубльова, Служба безпеки України; Ін-т політ. і етнонац. досліджень НАН Украї- Ю. Шаповала та ін.1 ни. – К.: «Сфера», 2003. – Т. 1. – 470 с.; Рубльов О. Викриття «агентури польського фашизму» в УСРР: Справа «Польської Військової Організації» 1 Васильєв В., Подкур Р. Радянські карателі. Співробітники НКВС – вико- 1933–1934 pp. (мета, механізм фабрикації, наслідки) // Проблеми історії навці «Великого терору» на Поділлі / НАН України. Ін-т історії України. – України: факти, судження, пошуки. – 2002. – Вип. 7. – C. 170–189; Шапо- K.: Видавець В. Захаренко, 2017. – 240 с.; Відлуння Великого терору: зб. вал Ю., Золотарёв В. «Гильотина Украины»: нарком Всеволод Балицкий док. у 3-х т. – Т. 1. Партійні збори та оперативні наради співробітників и его судьба. – М.: Полит. энциклоп., 2017. – 406 с.