Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

108 Олег Разиграєв Голодування та бунти ліворадикальних політв’язнів… 109 Міжпартійного секретаріату боротьби за амністію політичних також Міжнародна організація допомоги борцям революції в’язнів16 з 1926 р. зазначалося, що голодування політв’язнів (МОДР)19. Зокрема, у середині 1926 р. ця організація подала до були щоденним явищем у міжвоєнній Польщі17. преси лист львівських в’язнів про їхнє голодування, статтю з Тюремна адміністрація звертала особливу увагу на можли- приводу голодування у Коломийській тюрмі тощо20. вість організації голодування із наближенням певних комуніс- Голодування були частим явищем як у галицьких, так і во- тичних свят (річниці революції, першотравневих днів тощо). линських в’язницях. Так, у травні 1923 р. група політичних в’яз- Наприклад, 17 жовтня 1924 р. міністерство юстиції Польщі зак- нів, які перебували в тюрмі Львівського окружного криміналь- ликало начальників пенітенціарних закладів посилити нагляд ного суду, звернулися до президії Львівського апеляційного за поведінкою в’язнів-комуністів, що було пов’язано з плану- суду зі скаргою на затягування процедури слідства та недотри- ванням ліворадикалами 18–28 жовтня «в’язничних акцій», у ме- мання обіцянок, наданих після останнього голодування, що жах яких передбачалися голодування, демонстрації, різного мало місце у березні того ж року. В’язні обурювалися перебу- роду протести та інші прояви непокори адміністрації. Усе це ванням під слідством більше восьми місяців, утриманням в згідно їхніх намірів, мало «дискредитувати Польщу у міжна- одній камері з кримінальними злочинцями та спільними про- родній спільності за панування там “білого терору”»18. Питан- гулянками з ними, ненаданням обвинувального акту21. У 1924– ня голодування порушувала у своїх пропагандистських цілях 1926 рр. у досліджуваному регіоні мали місце найбільш мас- штабні (так звані «генеральні») голодування комуністичних 16 Міжпартійний секретаріат боротьби за амністію політичних в’язнів – міжпартійне об’єднання, створене в парламенті Польщі на базі кому- 19 Міжнародна організація допомоги борцям революції (МОПР/МОДР) ністичних або близьких до комуністичних політичних угрупувань. Її постала 30 листопада 1922 р. на IV конгресі Комуністичного інтернаціо- співтворцями була Білоруська селянсько-робітнича громада (Б. Та- налу. Її мета полягала у наданні матеріальної, моральної та правової рашкевич), Комуністична фракція в сеймі (Є. Сохацький), Незалежна допомоги прорадянським політв’язням, а також членам їх родин. Крім селянська партія (С. Балін), Незалежна соціалістична партія праці того, будучи керованою Російською комуністичною партією (більшо- (Ю. Крук), Партія народної волі (К. Вальницький) і Єврейська соціаль- виків) (з 1925 р. – ВКП[б]), зазначена організація провадила активну но-демократична робітнича партія «Поалей Сион» (А. Вальд). Згодом пропагандистську роботу. У міжвоєнний період МОДР налічувала по- до керівництва цієї структури долучився також представник Українсь- над семи десятків секцій (філій) поза межами СРСР, у тому числі й на кого соціалістичного об’єднання «Селянський союз» (С. Маківка), а та- теренах Другої Речі Посполитої. Там вона діяла з 1924 р. під назвою кож Польська соціалістична партія – лівиця (ППС-лівиця). Того ж року «Червона Допомога у Польщі», керувалася Комуністичною партією до МСБАПВ приєдналося також Товариство вільномислителів Польщі Польщі й організаційно складалася із ряду округів (областей). Див.: (професор Варшавського університету Ж. Радлінський, Е. Стружецька AAN, zesp. 1303 (były 175), sygn. 175/1, t. 2, s. 1–5; Держархів Волинсь- та ін). Очолив Міжпартійний секретаріат боротьби за амністію полі- кої обл., ф. 1, оп. 2, спр. 1131, арк. 59. Більше про діяльність МОПР в тичних в’язнів польський політик лівого спрямування, парламентар, різних регіонах Польщі див.: Дзяржаўны архіў Гродзенскай вобласці, публіцист, один з лідерів Незалежної селянської партії С. Балін (1897– ф. 321, оп. 1, д. 3, л. 22; ф. 662, оп. 2, д. 153, л. 4; Cieślikowa A.J. Czerwona 1937). Див.: Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9, спр. 291, арк. 1 зв., Pomoc w Polsce 1924–1938. Przybudówka – przykrywka – przyczółek. – 21, 29; Archiwum Akt Nowych (dalej – AAN), zesp. 179, sygn. 2, s. 3–4; Warszawa: IH PAN, 2018. – 299 s.; Razyhrayev O. W obronie więzionych sygn. 3, s. 11; sygn. 11, s. 30; Wajn H. Walka o amnestię dla więźniow poli- komunistów. Czerwona Pomoc Zachodniej Ukrainie: struktura organizacyjna tycznych w Polsce w latach 1926–1928 // Przegląd Historyczny. – 1969. – i działalność na Wołyniu i w Galicji Wschodniej w okresie międzywojennym № 60 (1). – S. 98. // Pamięć i Sprawiedliwość. – 2020. – № 1. – S. 252–274. 17 AAN, zesp. 179, sygn. 2, s. 11–12. 20 AAN, zesp. 1294 (były 165), sygn. 176/5, t. 87, s. 7. 18 ЦДІАЛ України, м. Львів, ф. 611, оп. 1, спр. 1, арк. 1. 21 ЦДІАЛ України, м. Львів, ф. 151, оп. 1, спр. 1031, арк. 7–7зв.