Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

146 Олеся Стасюк Діяльність В. Молотова як уповноваженого під час Голодомору... 147 режжі зазначалося, що селяни вимагали незалежності України, «немало гнилих елементів, свідомих і позасвідомих петлюрівців, повернення Української Народної Республіки, чесних виборів нарешті – безпосередніх агентів Пілсудського»9. без комуністів та місцевого самоуправління. Так, у повідомленні Тому, незважаючи начебто на формальне існування політбюро по прямому проводу про перебіг повстання у Тульчинському ЦК КП(б)У, Й. Сталін у критичні моменти керував республікою окрузі від 16 березня 1930 р. він назвав селян «петлюрівським через довірених осіб. Зокрема, це сталося у період 1932–1933 рр., елементом», чим означив їхню національну спрямованість. Він коли стався Голодомор і загинули мільйони українців. писав, що у селах співають «Ще не вмерла Україна!» і проголо- Вже на початку 1932 р. в УСРР почала складатися вкрай важ- шують гасла «Геть радянську владу, хай живе самостійна Ук- ка ситуація із продовольством. Секретарі новосформованих раїна!». Селяни також вимагали повернення майна «куркулям», обкомів КП(б)У інформували ЦК КП(б)У про нестачу продоволь- зазначаючи представникам радянської влади, що «куркулів у ства. Зокрема, Вінницький обком КП(б)У 21 квітня 1932 р. нап- селі немає»8. Ліквідація «радянської влади» та право обрання равив до інформаційного сектору ЦК КП(б)У доповідну записку місцевої сільської адміністрації, відновлення функціонування про масове голодування працівників освіти. Так у Бершадсько- храмів були типовими вимогами повсталих. му районі Вінницької області із 360 учителів пайок отримували Отримуючи первинну інформацію, Й. Сталін розумів, що за 48 осіб. У деяких районах освітяни не отримували продоволь- вимогами повсталих селян криється потужне устремління до ства упродовж 2–3 місяців10. Вінницький обласний відділ ГПУ відновлення Української державності. Це означало її відділення УСРР 28 березня 1932 р. учергове інформував секретаря Він- від СРСР, що призвело б до його розвалу. Подібного сценарію ницького обкому партії про масове голодування населення. розвитку подій він не міг допустити. Тому «українське питан- Зокрема, в Уманському районі у с. Черповоди від голоду помер- ня» він тримав на особистому контролі. ло декілька селян. Померла Ганна Рахнянська упродовж трьох Й. Сталін не довіряв ні політбюро ЦК КП(б)У, ні загалом рес- днів лежала у власній хаті, поки її не виявили односельці. публіканській парторганізації. Він зневажливо ставився до ке- Чекісти зафіксували масову втечу колгоспників. Вони поли- рівників радянської України. У відомому листі до Л. Кагановича шали господарства і виїжджали за межі району у пошуках ро- від 11 серпня 1932 р. В. Чубаря він вважав «не керівником», го- боти, що забезпечувала хоча б мінімальні потреби у харчуванні. лові ДПУ УСРР С. Реденсу, на його думку, було «не до снаги ке- Як типовий приклад були зазначені с. Черповоди, де із 763 гос- рувати боротьбою із контрреволюцією», С. Косіор подарств виїхало майже 150, у с. Пиковець вибуло понад 100 гос- «увесь час лавірував між директивами ЦК ВКП(б) та вимогами подарств. Також із сіл і містечок почали виїжджати службовці і райкомів і ось – долавірувався до краю». медичний персонал, який був позбавлений продовольчого пай- Оцінюючи спротив деяких райкомів КП(б)У Київської і Дніп- ка 11. Подібними інформаціями переповнені фонди обкомів ропетровської області щодо ухвалення плану хлібозаготівлі, партії обласних державних архівів Вінницької, Одеської, Хмель- Й. Сталін назвав це ницької та інших областей. «не партією, а парламентом, карикатурою на парламент». Київський, Дніпропетровський, Молдавський, Одеський, Харківський обкоми КП(б)У навесні 1932 р. постійно просили Він стверджував, що у 500 тис. республіканській КП(б)У продовольства для голодуючого населення. ЦК КП(б)У 21 трав- 9 Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – С. 210, 273–274. 8 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 3154, арк. 3154; Васильєв В., Віола Л. Ко- лективізація і селянський опір на Україні (листопад 1929 – березень 10 Держархів Вінницької обл., ф. П-136, оп. 3, спр. 4, арк. 6–7. 1930 рр.). – Вінниця, 1997. – С. 213–214. 11 Там само, спр. 8, арк. 55, 106.