Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

96 Віта Лісова Реалізація принципу гласності у діяльності Комітету держбезпеки 97 ками, що мали історичне підґрунтя. Так противники демокра- Аналогічні інституції організовували також у союзних рес- тизації суспільства заявляли, що органи держбезпеки зобов’я- публіках. Комісію ЦК КП України з координації процесу реабілі- зані відстоювати непорушність існуючого режиму. У вищих тації очолив другий секретар В. Івашко. ешелонах КДБ до останнього вважали, що для співробітників У Комітеті держбезпеки постійно підкреслювали важливість Комітету головною була каральна, а не виховна функція44. реабілітації жертв політичних репресій для правильного розу- Помітним аспектом діяльності відомства, активізація яко- міння минулого, «правдивого аналізу» та оцінки історичних го припала на початок перебудови, стала участь у реабілітації подій. Тож ця діяльність розглядалася як «завдання винятко- жертв сталінських репресій. Цей крок став прямим наслідком вої політичної ваги»47. «політики максимальної відкритості». Адже досить скоро глас- Тема репресій лишалася однією із ключових в інформацій- ність почала розростатися, а «критика та самокритика» вийшли ному протиборстві радянських та іноземних спеціальних служб. на новий рівень. Відтак суспільство стало порушувати незручні За словами М. Голушка, Захід просував тезу про відповідаль- теми, переосмислювати факти й події минулого, зрештою роз- ність КДБ за ці злочини, аби ослабити та скомпрометувати його почався процес ліквідації «білих плям» в історії, однією з яких в очах громадськості. Натомість контраргументом Комітету бу- були політичні репресії. ло те, що він стояв в авангарді процесів розсекречення архівних До того ж, у середині 1980-х рр. у закордонній та вітчизняній матеріалів та опікувався проблемами реабілітації незаконно пресі з’явилася низка публікацій щодо злочинів радянських репресованих осіб. спецслужб сталінського періоду. У центрі суспільної уваги опи- «Чекісти в такій же мірі зацікавлені в цьому очищенні, оскільки нилося викриття масових вбивств, скоєних каральними органа- беззаконня і тяжкі репресії в минулому торкнулися і самих ми у 1930-х – 1950-х рр. КДБ ототожнювали з попередниками – органів держбезпеки», – НКВС і МДБ, історія яких стала предметом безпрецедентної наголошував Голова КДБ УРСР48. критики та засудження. Тоді ж популярність в СРСР отримала Кадебісти не лише публічно заперечували свою причетність книга Р. Конквеста «Великий терор», що з’явилася на Заході ще до злочинів сталінської доби, але й підкреслювали, що співро- в 1960-х рр. та перевидана в Союзі наприкінці 1980-х45. бітники державної безпеки також постраждали від політичних 28 вересня 1987 р. було створено спеціальну Комісію політ- репресій. Так, за оцінками КДБ, у 1930-ті рр. в жорна тоталітар- бюро ЦК КПРС із додаткового вивчення матеріалів, пов’язаних ної каральної машини потрапили понад 20 тисяч чекістів49. із репресіями, що мали місце у період 1930-х – початку 1950-х рр. Повертаючись до реалізації принципу гласності у діяльності Її очолив М. Соломєнцев, а з 11 жовтня 1988 р. головою став секретного відомства, необхідно зазначити, що це питання роз- секретар ЦК КПРС О. Яковлєв, один із головних архітекторів пе- ребудови, який курував у ЦК КПРС питання ідеології, інформації 28 сентября 1987 г. // Известия ЦК КПСС. – 1989. – № 1. – С. 109; Под- та культури. До складу Комісії увійшов і Голова КДБ СРСР46. кур Р. Доступ до документів радянських спецслужб: конфлікт «особистої інформації» і «наукового дослідження» // Історія України: маловідомі 44 Політичні протести й інакодумство в Україні. – С. 33. імена, події, факти. – 2011. – Вип. 37. – C. 32. 45 Федор Дж. Традиции чекистов от Ленина до Путина… – С. 3–5; Хло- 47 ГДА СБ України, ф. 9, оп. 1, спр. 465, арк. 34. бустов О. КГБ без прикрас 1954–1991 годы: [Электронный ресурс]. 48 Там само, ф. 13, оп. 1, спр. 827, арк. 55; 46 Постановление Политбюро ЦК КПСС об образовании Комиссии Полит- 49 Там само, ф. 9, оп. 1, спр. 465, арк. 34; ф. 13, оп. 1, спр. 826, арк. 7–9; бюро ЦК КПСС по дополнительному изучению материалов, связанных спр. 827, арк. 53–56; спр. 842, арк. 5; Голушко М. В спецслужбах трёх госу- с репрессиями, имевшими место в период 30–40-х и начала 50-х годов. дарств. – С. 40, 316–336; Чебриков В. Перестройка и работа чекистов.