Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

378 Віктор Крупина Бажан О. Петро Шелест: «Вірю в розквіт моєї рідної України…» 379 ка», яку дослідник оцінює як твір, що «найвиразніше виопуклює очільником КДБ при Раді міністрів УРСР було призначено В. Фе- політичне кредо автора» [с. 185]. Твердження Віталія Шелеста дорчука, а наступного року, всупереч традиції одного представ- про те, що його батько власноруч писав книгу, дослідник спро- ника республіки в політбюро ЦК КПРС, його склад несподівано стовує свідченнями І. Назаренко, дружини директора Інституту поповнив голова українського уряду В. Щербицький. Як слушно історії партії при ЦК КПУ, та Л. Нагорної, наукової працівниці стверджує О. Бажан, Петро Юхимович задумувався про можливі цього ж інституту [с. 181–183]. «кадрові рішення» щодо нього, а Восьмий розділ – «Драматичні миттєвості “Празької весни”» – «представникам вищого політичного істеблішменту Української відкриває нам погляди П. Шелеста на міжнародну політику. У РСР вже наприкінці 1971 р. стало цілком зрозуміло, що зміна ньому йдеться про позицію керівника України у 1968 р., коли першого секретаря ЦК КПУ є справою часу» [с. 303, 304]. правлячі кола Чехословаччини спробували розпочати будів- У розділі під назвою «У почесному засланні» докладно роз- ництво «соціалізму з людським обличчям». Як переконує О. Ба- глянуто ідеологічне тло, яке опоненти П. Шелеста обрали для жан, оцінки ситуації в сусідній країні та, відповідно, спосіб реа- дискредитації та обвинувачень вже детронізованого першого гування на неї у П. Шелеста були набагато категоричнішими, секретаря – протекціонізм щодо української мови, українізація адже прикордонне сусідство, тісні офіційні і неофіційні кон- публічного простору, підтримка українських митців, будівниц- такти українців з чехами і словаками спричинили непідробну тво на о. Хортиця державного заповідника, а особливо книга тривогу керманича республіки щодо поширення в Україні анти- «Україно наша радянська». Цим, до речі, підтверджується ціле- тоталітарних настроїв [с. 240]. Власне, погляди Петра Юхимо- спрямована робота П. Шелеста на посилення українського об- вича на геополітику були ортодоксальними як для комуніста. личчя вітчизняної культури та певні здобутки. У цьому ж Він вважав, що триває «холодна війна», що події в Чехословач- розділі О. Бажан виклав основні етапи біографії Петра Юхимо- чині є наслідком дій «досвідченої руки ЦРУ» та «розвідорганів вича як «політичного пенсіонера». ФРН» [с. 228]. Належне джерельне забезпечення біографії П. Шелеста доз- У дев’ятому розділі («Між “відлигою” та “ресталінізацією”») волило досліднику представити докладний контекст історії О. Бажан проаналізував позицію П. Шелеста у питанні щодо радянської України, в якому він діяв. Разом з уважним про- дисидентів та боротьби з ними, поведінку під час кампаній читанням спогадів керманича, це дозволяє відтворити моти- цькування І. Дзюби та О. Гончара. Власне, автор наводить чис- вацію його дій на найвищій посаді в Україні. На самостійність ленні свідчення, що очільник радянської України діяв у тради- заслуговують сюжети про збереження пам’яток історії та куль- ційний, тобто адміністративно-силовий спосіб. На підставі його тури [с. 186–189], реакцію населення України на події «Празької резолюцій на документах КДБ дослідник робить висновок про весни 1968 р.» [с. 253–263], стосунки з О. Гончаром [с. 293–300]. рішучість П. Шелеста у боротьбі з опозицією: Розкриваючи непересічну постать очільника України, дане «[…] Петро Шелест вимагав від спецслужб якнайшвидше дово- дослідження водночас порушує цікаві проблеми, що можуть дити кримінальні справи на дисидентів до суду» [с. 289]. стати перспективними темами самостійних досліджень. На- Цікаво, що дослідник виявив розбіжності між свідченнями приклад, уважне прочитання щоденника та досконале володін- П. Шелеста у спогадах та архівними документами, що дещо ня архівними матеріалами дозволили автору монографії спів- підважують або спростовують його захист чи щире заступниц- ставити їх і виявити розбіжності між позицією П. Шелеста тво дисидентів та О. Гончара [с. 290, 293–300]. згідно документів та сторінок щоденника [с. 240–241, 293–300]. Хмари над кар’єрою П. Шелеста почали збиратися від почат- Попереду цікава робота з визначення джерелознавчої вартості ку 1970-х рр. Спочатку у 1970 р. без погодження з П. Шелестом щоденника П. Шелеста. Нині створено добрі підвалини для дос-