Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

339 ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА Висновки. Упродовж 1930–1931 рр. секторами ГПУ УСРР була реорга- нізована і створена агентурна мережа, що була спрямована на жорсткий контроль за політичною, економічної ситуацією, наст- ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ роями населення в адміністративно-територіальних одиницях. Керували агентурними мережами районні уповноважені ГПУ УСРР. Система підбору агентів спрямувалася на отримання інформа- ції безпосередньо із соціальних груп, що були об’єктами пильної уваги співробітників державної безпеки: робітники, соціалістичний сектор (радгоспи, МТС, колгоспи) із поділом на соціальні прошар- ки, індивідуальний сектор, куркулі і куркульські виселки, націо- нальні громади, інтелігенція, службовці, безробітні, колгоспний, радянський, адміністративно-судово-слідчий апарат, земельні орга- ни, кооперація, військові об’єкти. При вербуванні співробітники держбезпеки враховували певні індивідуальні якості агента: він мав бути лояльним до радянської влади, але не проявляти активність у громадському житті, ініціа- тивним, моторним, жвавим, із адекватним сприйняттям дійсності, вмінням завойовувати довіру людей. У період Голодомору 1932–1933 рр. районні уповноважені ГПУ УСРР докладно інформували про рівень виконання плану хлібозаго- тівлі, факти канібалізму, масової смертності населення, харчування сурогатами тощо. Співробітники ГПУ УСРР зайняли чільне місце у збиранні й уза- гальненні статистичної інформації. На дані ГПУ УСРР посилалися партійні керівники всіх рівнів. Тому ці статистичні дані важливі як https://doi.org/10.15407/vuchk2021.01.338 джерело для проведення статистичних досліджень щодо кількості загиблих від голоду у 1932–1933 рр. УДК 351.746.1+341.485(477)«1932/1933» Ключові слова: агентурна мережа, Голодомор, ГПУ УСРР, районний Роман ПОДКУР* уповноважений. Інформаційно-аналітичні Дослідження перебігу Голодомору 1932–1933 рр. відкрива- документи ГПУ УСРР ють все більше нюансів, оскільки виявляються додаткові дже- про Голодомор 1932–1933 рр. рела, осмислюються вже наявні документи. Головні напрями Метою статті стало дослідження створення інформаційних документів вивчення зосереджуються на настроях та поведінці окремих органів державної безпеки про Голодомор 1932–1933 рр. соціальних груп населення (сільські активісти, представники Методологія ґрунтується на принципах історизму, науковості, усебіч- партійно-радянського апарату, селяни-власники тощо)1. ності. При класифікації документів комуністичних спецслужб був застосований провінієнц-принцип. Для реалізації мети були засто- совані проблемний, хронологічний, конкретно-пошуковий методи. 1 Дровозюк С. Поведінка сільських активістів під час суцільної колективі- зації та голодомору українського народу (1932–1933 рр.) // Історія Ук- раїни. Маловідомі імена, події, факти: зб. ст. – К., 2007. – Вип. 34. – С. 67– * Подкур Роман Юрійович – кандидат історичних наук, старший науковий 79; Лисенко О. Сільські активісти Чернігівщини (кінець 1920–1930-ті рр.): співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інсти- типологія поведінки // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2013. – туту історії України НАН України; [email protected]; ORCID: https:// № 1/2 (40/41). – С. 259–263; Настрої та поведінка населення Чернігів- orcid.org/0000-0002-1043-7535. щини в умовах сталінської революції «згори». 1928–1938: зб. док. та