Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

20 Валерій Ворожко Радянська військова цензура у 1918–1921 рр. 21 військову цензуру додатково покладався контроль радіотеле- «всякого рода панические слухи, могущие вызвать разложение графу, радіостанцій і публічних лекцій військового характеру. в армии», «о военных действиях данного момента, не соответ- У «Положенні-3» зазначалося, що дії цензури не розповсюд- ствующие официальным оперативным сводкам» типові для жуються на нормативно-правові акти Всеросійського централь- всіх переліків досліджуваного періоду. ного виконавчого комітету, РНК і ЦК ВКП(б). Положенням 12 серпня 1919 р. ВЦВ Реєструпру РВРР надіслав циркуляр- передбачалися наступні органи військової цензури: ВЦВ Реєст- ний лист начальникам військово-цензурних пунктів при польо- рупру РВРР, військово-цензурні відділення при реввійськрадах вих поштових конторах, яким визначив їхні обов’язки, а саме: фронтів, військово-цензурні відділення при польових поштово- а) перегляд кореспонденції, що відправляється із Червоної телеграфних конторах, місцеві відділення військової цензури армії та її перлюстрація за таємними вказівками особли- друку, пошти, телеграфів. Військова цензура, крім ухвалення вих відділень ВЧК; адміністративних заходів і порушення кримінальних справ сто- б) щоденне складання освідомчих меморандумів і направ- совно винних, набувала ще права до рішення суду затримувати, лення їх з відповідними листами до військово-цензурних конфісковувати або тимчасово закривати періодичні видання. підрозділів вищого рівня36. Штат ВЦВ Реєструпру був збільшений до 107 осіб. Органі- 13 жовтня 1919 р. відповідно до постанови Оргбюро ЦК РКП(б) заційна структура його була наступною: наказом РВРР № 334 замість Я. Грейєра начальником ВЦВ Реє-  начальник, помічник, загальне відділення – 25 осіб, струпру був призначений М. Батурін, його заступниками ста-  оргінструкторське відділення – 14 осіб, ли В. Бреслєр та Я. Грейєр37. 27 листопада 1919 р. наказом РВВР  відділ друку – 29 осіб (старші цензори – 4, контролери – 3, № 2047/434 ВЦВ був виведений зі складу Реєструпру в пряме цензори-контролери – 8, цензори – 12, журналісти – 2), підпорядкування РВРР 38. Штат ВЦВ не змінився. Існування  відділення радіотелеграфного і телеграфного контролю – військової цензури не афішувалося, про що, зокрема, свідчить 29 осіб, лист відділення військової цензури 3-ї армії Червоної армії від  казначейське відділення – 8 осіб. 23 березня 1920 р. до ЦК РКП(б) про результати перлюстрації ВЦВ у своєму розпорядженні мав один легковик і два мотоцик- листів із діючої армії, де зазначалося: ли з коляскою34. «[…] передаючи у ваше розпорядження 2 меморандуми та лист, Тим же наказом РВРР від 12 липня 1919 р. був затверджений прошу не оголошувати зацікавленим особам, звідки вами взяті таємний «Перелік відомостей, що становлять військову таєм- відомості, бо військова цензура існує конспіративно»39. ницю і не підлягають поширенню» (далі – «Перелік-4»). У назві Зростання ролі ВЧК, особливо після завершення громадян- цього переліку вперше було зазначено про збереження військо- ської війни у Радянській Росії, призвело до того, що багато полі- вої таємниці як основну його мету незалежно від засобу розпов- тичних функції державного апарату, що здійснювалися таємно, сюдження відомостей. «Перелік-4» був комбінацією «Переліка-2» все більше зосереджувалися в цьому відомстві. Ця тенденція та «Переліка-3» та складався з 23 пунктів переважно військово- охопила і цензуру ПТК. ВЧК почало вимагати повністю підпо- го характеру, а також про роботу транспорту і зв’язку, органів державної безпеки35. Його розмиті формулювання на кшталт 36 История советской политической цензуры. – С. 253–254. 37 Реввоенсовет Республики. Протоколы 1920–1923 гг.: сб. док. / сост. 34 Волковский Н. История информационных войн. – С. 156. В. Михалева и др. – М.: Эдиториал, 2000 – С. 357. 35 Самойленко П. К вопросу о предмете преступлений, посягающих на 38 Там же. внешнюю безопасность и обороноспособность СССР. – С. 199. 39 История советской политической цензуры. – С. 414.