Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

168 Олена Лисенко Маніпуляція компрометуючою інформацією як метод фальсифікації... 169 рьов надав відомості по 654-х репресованих співробітниках та жавної безпеки Авраам Ілліч Геплєр. Аналіз його біографічних провів статистичний аналіз за різними показниками: віковий даних із особової справи засвідчив, що це був зразковий чекіст. склад, роки ув’язнення, присвоєння спеціальних звань тощо17. У характеристиках зазначалося, що він «чесний», «відданий Останніми роками на підставі архівно-кримінальних та осо- Комуністичній партії», «учасник громадянської війни», «без- бових справ були здійснені дослідження про діяльність співро- компромісний борець із ворогами народу». бітників УНКВС по Чернігівській області. Йдеться про начальни- Народився А. Геплєр у 1902 р. у м. Єлизаветграді (нині – м. Кро- ка 4 відділу Я. Баутіна, начальника 3 відділу І. Александровича пивницький) у родині робітника меблевої фабрики. Фінансові та виконувача обов’язки начальника економічного відділу труднощі сім’ї призвели до отримання ним лише початкової УНКВС по Чернігівській області В. Лєщинського18. освіти у єврейській школі. Працював «хлопчиком» в аптеці, Вищезгадані співробітники органів держбезпеки були за- магазині, фотомайстерні. До революційної боротьби долучився арештовані та отримали покарання саме за «порушення револю- у 1917 р., коли вступив до лав Червоної гвардії. Згодом працю- ційної законності» – використання катувань та фальшування вав у Ново-Миргородській надзвичайній комісії. У травні 1919 р. слідчих матеріалів. Звісно, перераховані особи не були єдиними був включений до складу «Експедиційно-карального загону репресованими співробітниками УНКВС по Чернігівській області. реввійськради 3-ї армії по боротьбі з контрреволюцією та сабо- Варто згадати, що з моменту створення УНКВС по Чернігів- тажем». Він був рядовим, а потім його призначили порученцем ській області 13 липня 1934 р. і до весни 1941 р. його почергово штабу. Улітку згаданий загін був розформований і А. Геплєра очолювали М. Тімофєєв, Ю. Кривець, П. Соколов-Шостак, М. Ко- відрядили до 44 Краснопільського селянського батальйону. рнєв, А. Єгоров та П. Дмитрієв. І лише двоє з них, М. Тімофєєв Згодом з дозволу командира А. Геплєр виїхав до м. Миколаєва. та П. Дмитрієв, змогли уникнули репресій і померли у власно- Там він був заарештований, оскільки війська Добровольчої ар- му ліжку. мії захопили місто. Йому вдалося за хабар звільнитися і втекти Окрім згаданих осіб, вдалося встановити прізвища декіль- до Одеси, де він зустрів колишніх товаришів по службі у «ка- кох співробітників УНКВС по Чернігівській області, що були ральному загоні». Підпільники виготовили йому фальшиві до- репресовані упродовж 1937–1939 рр. Серед них – заступник кументи. Але співробітники білогвардійської контррозвідки начальника УНКВС по Чернігівській області Авраам Геплєр. Він зуміли заарештувати значну кількість підпільників. Від смерті був заарештований у контексті боротьби з «ворогами народу», його врятувало захоплення 7 лютого 1920 р. Одеси частинами «шпигунами», «троцькістами» та «шкідниками». Червоної армії. У середині серпня 1937 р. на посаду заступника начальника Після звільнення А. Геплєр став співробітником Одеської УНКВС по Чернігівській області був направлений капітан дер- надзвичайної комісії. Із цього часу він безперервно перебував на посадах в органах НК–ДПУ–НКВС. У 1920 р. перебував на 17 Золотарьов В. Репресії серед співробітників державної безпеки УРСР посаді помічника уповноваженого агентурного відділення ра- у 1936–1941 рр.: персоналізовано-статистичний аналіз // З архівів йонної транспортної НК в Одесі, 1921 р. – помічник начальника ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2017. – № 2 (48). – С. 156–217. агентури ОВ № 15 на румунському кордоні, 1922 р. – районний 18 Докладніше див.: Подкур Р., Лисенко О. Жертва, свідок чи виконавець? уповноважений Первомайської НК, 1923 р. – помічник уповно- Кримінальна справа на співробітника УНКВС по Чернігівській області важеного КРВ Херсонського окрвідділу ДПУ УСРР, у 1924– Я. Баутіна // З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2018. – № 2 (50). – С. 25– 68; Лисенко О. Вороги чи свідки: покарання співробітників УНКВС по 1929 рр. – займав посади помічника уповноваженого, уповно- Чернігівській області після завершення Великого терору // З архівів важеного КРВ та ІНВ Одеського губвідділу ДПУ УСРР, Могилів- ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. – 2019. – № 1 (51). – С. 194–219. Подільського прикордонного загону та окрвідділу ДПУ, Сла-