Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

262 Ксенія Кузіна Удаваний сміх: образ ВЧК/ОГПУ/НКВД … 1920–1930-ті рр. 263 через поєднання несумісного. Наприкінці вірша містився натяк на майбутнє покарання гравців казино [цитування рос. – Авт.]: Предлагаю как-нибудь в вечер хмурый прийти ГПУ и снять «дамбле» половину играющих себе, а другую МУРУ [Московский уголовный розыск. – Авт.]7. Сатиричні вірши також візуалізувалися через представлен- ня їхніх сюжетів у карикатурах. Така взаємодія тексту та зоб- раження робила сюжет більш кумедним для реципієнта. Примі- ром, вірш Дем’яна Бєдного поєднувався із сатиричним малюн- ком Миколи Денисовського «Школа 1-го ступеня» (1924 р.), де були зображені два підлітки біля будівлі Об’єднаного держав- ного політичного управління [цитування рос. – Авт.]: Уставились на Гепеу нэпманенков двое. – Это что за здание такое? Спросил нэпманенок Сеня У нэпманенка Яши. Денисовський М. «Школа 1-го ступеня» (1924 р.). – А это школа 1-й ступени Для моего папаши8. нерідко використовувалася назва «чекіст», навіть після того, Короткі й влучні вірші, наче пропагандистські гасла, легко як ВЧК зазнала організаційних перетворень та перейменувань. сприймалися і виконували свою агітаційну функцію. На початку 1920-х рр. у обивательському дискурсі іронічні на- Радянська пропаганда намагалася дати відсіч антирадянсь- зви широко використовувалися, а абревіатури ВЧК та ГПУ про- ким жартам та анекдотам про спецслужби СРСР, контролюва- мовлялися із акцентом – як «Вєчєка» та «Гє-Пє-У» відповід- ти іронію та встановити рамки дозволеного сміху. Прикладом но. Той, хто промовляв, навмисно спотворював назву, глузую- цього є спроби протидіяти використанню іронічних назв спів- чи із неї, і у такий спосіб – принижував адресата. Проте можна робітників ВЧК/ОГПУ/НКВД. Найменування «гепеушнік» та помітити, що ці «назви із акцентом» потрапили до офіційного «енкаведешнік» були похідними від назви відомств ГПУ та дискурсу, але при цьому висміювався той, хто промовляв. Цей НКВД, як і чекіст від ВЧК. Але, якщо остання перетворилася на прийом «мовленевої маски»9 використовувався для позначен- ідеологему і не сприймалася іронічно, то «гепеушнік» та «ен- ня чужих ворожих голосів, наприклад, непманів та білоеміг- каведешнік» звучали принизливо. Тому у офіційному наративі рантів [цитування рос. – Авт.]: для позначення співробітника радянських органів держбезпеки (1) И вот, Вечекой [ВЧК. – Авт.], 7 Выдержка из письма Маяковского крокодильцам «Напечатайте брат- цы – дайте отыграться» // Крокодил. – 1922. – № 5. – С.14. 9 Иссерс О.С. Речевое воздействие: учеб. пособ. для студентов. – М.: Флинта: 8 Школа 1-й ступени // Крокодил. – 1924. – № 17. Наука, 2009. – C. 156.