Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

376 Віктор Крупина Бажан О. Петро Шелест: «Вірю в розквіт моєї рідної України…» 377 найімовірніше, визначили низка факторів, серед яких дослід- секретар ЦК КПУ по-справжньому опікувався інтересами Украї- ник називає ни. Відстоювання доцільності існування промислово-будівель- «прояви суб’єктивізму та волюнтаризму Хрущова, його знущаль- них міністерств після ліквідації раднаргоспів [с. 140–142] та ний тон у спілкуванні з підлеглими, непередбачуваність кроків розширення прав республіканських міністерств [с. 147–148], і вчинків партійного лідера» [с. 120]. наміри утворити Торгово-промислову палату УРСР [с. 149–150], Серед потенційних спонук О. Бажан виділяє також солідарну прагнення збалансувати галузевий розвиток Південно-захід- позицію номенклатури, перш за все «патрона» по Харківському ного економічного району [с. 151–152] тощо виглядали досить клану М. Підгорного, незадоволення П. Шелеста негативними сміливими як по суті, так і по формі їх презентації. процесами в країні, персоніфікованими з М. Хрущовим [с. 121]. Яскравим прикладом успішної сміливості і наполегливості Слід погодитися з дослідником, адже навряд чи Петро Юхимо- П. Шелеста є добре відома історія зі спорудженням у Києві Па- вич своєю участю у змові прагнув підкорити нові кар’єрні висоти. лацу культури «Україна» [с. 154–155], коли керманич України Відстоювання П. Шелестом економічних і господарських ін- вдався до прямого обману Москви. Вочевидь, така сміливість тересів УРСР перед союзним центром О. Бажан проаналізував пояснювалися тією «щирою вірою» в рівноправність та праг- у шостому розділі «Наш народ заслуговує кращого до нього ненням утвердити економічну і фінансову самостійність. Дос- ставлення…». Захищати права і потреби республіки було непро- лідник звертає увагу також і на спроби П. Шелеста вплинути сто, адже у постхрущовський час модель управління повернула- на Л. Брежнєва у порушуваних ним питаннях під час тривалих ся до якомога повнішої централізації. Якщо Ю. Шаповал вважає, приватних бесід. що політична лінія керманича радянської України Як перший секретар ЦК КПУ П. Шелест опікувався не лише «базувалася на своєрідній подвійній лояльності – загальносо- політикою та соціально-економічним розвитком, а й питан- юзній і республіканській, постійному маневруванні між двома нями культури. Його діяльність у цій царині О. Бажан проаналі- політичними дискурсами: централізаторським і антицентра- зував у сьомому розділі «Радянський українофіл». Дослідник лізаторським»3, оцінює її як результативну – видання «Історії міст і сіл Україн- то О. Бажан зазначає: ської РСР», створення Українського товариства охорони пам’я- «Звичайно, Шелест не був заповзятим націонал-комуністом, про- ток історії та культури, перетворення о. Хортиця на історико- те він щиро вірив у федеративну структуру СРСР, рівноправність культурний заповідник тощо. Сприяв П. Шелест реабілітації усіх народів, домагався економічної та фінансової самостійності П. Любченка, захищав С. Параджанова. Утім, як констатує О. Ба- союзних республік» [с. 139]. жан, це покровительство було вибірковим [с. 198], а сюжети про Наскільки результативною була діяльність П. Шелеста у ліквідацію хору «Гомін» та боротьба з музеєм І. Гончара засвід- цьому напрямку? Власне, визначити достеменно вплив об’- чують, що Петро Юхимович був прибічником винятково санк- єктивного і суб’єктивного факторів на економіко-господарські ціонованих владою проєктів. Значної уваги в розділі приділено звершення в радянській Україні тих часів украй складно, адже ставленню П. Шелеста до функціонування української мови. потрібно також враховувати фактор В. Щербицького, прина- Автор доходить висновку, що лежного до домінуючого дніпропетровського клану. Утім, на- «відкрито протидіяти політиці зросійщення Петро Шелест не нава- ведені у монографії факти переконливо свідчать, що перший жувався, але водночас шукав ідеї і рішення, які б сприяли розвит- кові і функціонуванню української мови в республіці» [с. 223]. 3 Шаповал Ю. Партійний «націоналіст». Парадокси Петра Шелеста. – У цьому ж розділі О. Бажан докладно аналізує історію напи- С. 106–107. сання найважливішої праці П. Шелеста «Україно наша Радянсь-