Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

26 Валерій Ворожко Радянська військова цензура у 1918–1921 рр. 27 9 серпня 1921 р. наказом РВРР № 1708/293 УВЦ РВРР було Тим же наказом Малого РНК РСФРР був затверджений і пер- передано у ВЧК58. Передавання й прийом військової цензури в ший міжвідомчий таємний «Перелік відомостей, що становлять апарат ВЧК було завершено після того, як наказом ВЧК від військову таємницю і не підлягають поширенню» (далі – «Пере- 11 серпня 1921 р. № 249 у центральному апараті ВЧК був ство- лік-6»). Якщо попередні переліки розроблялися і затверджува- рений підвідділ військової цензури (начальник – Й. Верба) у лися військовими, то проект «Переліку-6» був спочатку розроб- складі інформаційного відділу на базі колишнього УВЦ РВРР, лений двома відомствами – ВЧК і РВРР. Після передачі функцій 6-го відділення організаційного відділу ВЧК і відділення війсь- військової цензури від РВРР до ВЧК, рішенням ЦК ВКП(б) була кової цензури інформаційного відділу ВЧК59. Це монополізува- створена комісія з представників партійних і державних струк- ло вплив ВЧК на цензурну політику. тур, профспілок, провідних газет для доопрацювання проекту 13 жовтня 1921 р. Малий РНК РСФРР затвердив «Положен- «Переліку-6» із урахування пропозицій інших відомств. ня про військову цензуру» (далі – «Положення-5»), дія якого «Перелік-6» складався з трьох глав: перша включала війсь- була поширена і на УСРР. У «Положенні-5» зазначалося, що: кові відомості та мала два розділи, які забороняли публікува- «[…] з метою збереження військової таємниці, попередження роз- ти відомості: А – у мирний час (17 пунктів); Б – у воєнний час голошення даних про злочинну діяльність шпигунських контр- (9 пунктів), що вводилися в дію спеціальним наказом ВЧК). революційних сил і захисту політичних, економічних і військових Перша глава містила традиційні статті військових переліків: інтересів РСФРР встановлюється військова цензура друкованих про дії армії і флоту, мобілізаційні питання тощо. Друга глава творів, ПТК та контроль за радіотелеграфним зв’язком»60. містила відомості економічного характеру: про грошовий обіг, Центральним органом військової цензури став підвідділ валютні операції, цінні папери, експортний фонд, продовольчі військової цензури інформаційного відділу ВЧК, а на місцях маршрути, забезпечення паливом і рухомим складом на заліз- створювалися відділення військової цензури і цензурні пункти ниці, стан міліції, злочинність і заворушення, повідомлення при губЧК, особливих відділах. На виконання свого завдання наркомату закордонних справ тощо. У третій главі було викла- військова цензура повинна була здійснювати: дено положення про те, що передрук тих чи інших відомостей а) перегляд творів як періодичного, так і неперіодичного друку, та повідомлень із питань, перерахованих у другому розділі, фото- і кінознімків, планів, креслень і всякого роду малюнків; допускався лише з дозволу відповідних наркоматів або їхніх б) перегляд за змістом ПТК; уповноважених на місцях62. в) перегляд друкованих творів, фотографічних знімків, крес- «Положення-5» і «Перелік-6» були оголошені наказами РВРР лень, малюнків, документів, рукописів, паперів всякого роду № 2829/475 від 15 жовтня 1921 р. і ВЧК № 345 від 17 жовтня і торгових книг при посилці їх поштою або ввезенні та ви- 1921 р. Тим же наказом ВЧК № 345 були введені в дію й інші везенні за кордон; нормативні акти, зокрема, «Табель відомостей, із яких робили- г) попередній перегляд за змістом всіх депеш, одержуваних і ся витяги із ПТК, яка переглядається, із зазначенням спряму- переданих по радіо, крім військово-оперативних61. вання останньої». Табель відомостей складався з 25 пунктів, а саме: попередження про ревізії, обшуки, арешти; агітація про- 58 Реввоенсовет Республики. Протоколы 1920–1923 гг. – С. 358. ти радянської влади, скарги на дії органів радянської влади, 59 Зеленов М. Революционный военный совет республики: цензурные відомості про бандитів, контрреволюційні, кримінальні і поса- функции. [Електронний ресурс]. дові злочини; відомості про формування, чисельність і пересу- 60 Ленин В. И. и ВЧК. (1917–1922). – С. 569–572. 61 Там же. 62 Волковский Н. История информационных войн. – С. 158.