Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

70 Богдан Зек Нацистські злочинці на службі у МДБ–КДБ: волинський слід 71 Під час проведення слухань Корнелюк і Кошелюк дещо виз- тивний характер доступних архівно-кримінальних справ спец- навали, інколи заперечували покази свідків, стверджували, що служб, висвітлення всіх факторів впливу на ухвалення рішень вони брешуть, або апелювали до того, що не в змозі пригадати А. Кошелюком і Я. Корнелюком є не завжди можливим. Доклад- події минулого144. ного розгляду вимагає й рівень їхньої участі в окремих злочи- У своєму виступі Кошелюк зазначив: нах. Слід також зауважити, що дефініція самого злочину періоду «Я розумію, що зробив багато горя, але я рятував своє життя»145. Другої світової війни не завжди відповідає сьогоднішнім сус- Розуміючи безвихідь свого становища, він вдруге попросив його пільним і правовим оцінкам. заслухати, але суд відмовив146. Очевидно, що додаткові свідчен- Нині загальновідомо, що радянські спецслужби активно ня дозволили б пролити більше світла на мотиви й обставини вербували українських повстанців, переслідуючи завдання його злочинів. Також варто зважати, що, за «радянською тра- цілковитого знищення визвольного руху. На прикладі біографій дицією», у таких ідеологічних показових процесах рішення суду А. Кошелюка і Я. Корнелюка ми бачимо, що співробітники держ- було підготовлене і погоджене ще до початку його проведен- безпеки свідомо діяли не лише всупереч проголошеним держав- ня. У свою чергу, Корнелюк стверджував, що під час служби у ним ідеологемам, але й замовчували злочини та часто всіляко поліції нікого не вбив147. сприяли завербованим агентам. Зазначений аспект проблеми 24 липня 1959 р. Корнелюк і Кошелюк були засуджені до потребує юридичного розгляду, адже допомога злочинцям ква- вищої міри покарання – розстрілу148. Кошелюк подав касаційну ліфікується теж як співучасть у злочині. скаргу, де зазначив: Парадоксальним видається той факт, що А. Кошелюк і «Упродовж 1946–1947 рр. я безкоштовно виконував ряд дору- Я. Корнелюк, попри скоєне, фактично не змінили місця свого чень від органів державної безпеки по знищенню бандитів та їх проживання. Вони постійно перебували серед тих, хто чув або зв’язків»149. й навіть був свідком їхніх злочинів. Більше того, Я. Корнелюк Однак вона не була задоволена. Вирок було виконано 2 лютого певний період часу навіть виконував обов’язки радянського 1960 р. у Києві150. У 1996 р. прокуратурою реабілітовані вони заготівельника, що свого часу робив для УПА. Відтак складаєть- не були151. ся враження, що місцеве населення розуміло свій безправний Таким чином, досліджені короткі життєписи А. Кошелюка і статус перед змінними владами і режимами, які чергувалися Я. Корнелюка, насамперед, стосуються дилеми вибору у Другій упродовж війни. світовій війні. Зазначена проблема відносно нещодавно стала предметом наукових зацікавлень істориків. З огляду на суб’єк- REFERENCES 1. Antoniuk, Ya. (2014). Ukrainskyi vyzvolnyi rukh u postatiakh kerivnykiv. Volynska ta Brestska oblasti (1930–1955). Seriia «Litopys UPA» 144 ГДА СБ України, м. Луцьк, спр. 21695, т. 7, арк. 213 зв. Biblioteka. Vol. 13. Toronto and Lviv: Vydavnytstvo «Litopys UPA». [In 145 Там само, арк. 211 зв. Ukrainian]. 146 Там само, арк. 232 зв. 2. Antoniuk, Ya. (2018). Zlochynets chy zhertva? Ne prostyi zhyttiepys 147 Там само, арк. 254. komendanta boivky SB Ivana Danylevycha (1920–1964). Mynule i 148 Там само, арк. 243. suchasne Volyni ta Polissia: Kovel i Kovelschyna v ukrainskii ta yevropejskii 149 Там само, арк. 252. istorii. (65),5–12. Kovel: TOV «Kovelska miska drukarnia».. [In Ukrainian]. 150 Там само, арк. 283–284. 3. Baran, V., Pavliuchyk, F. and Tokarskyi, V. (2012). Istoriia orhaniv der- 151 Там само, арк. 305. zhavnoi bezpeky na Volyni. Lutsk: Initsial. [In Ukrainian].