Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

314 Олександр Маєвський Засоби та методи поширення друкованих агіт.-проп. матеріалів... 315 англійські інженери вдосконалили водневі повітряні кулі і про- Однак надзвичайні ситуації з особами, які знаходили літаючі довжили їх використання для поширення листівок. пристрої, привернули увагу та спричинили широкий розголос Листівки були ефективними у психологічних операціях усіх з відповідним втручанням співробітників органів держбезпеки. учасників Другої світової війни. Підрахувати кількість розсія- Такі випадки фіксувалися у доповідних записках. Так, 5 січня них агітаційно-пропагандистських матеріалів неможливо, од- 1955 р. мешканці с. Нестоїта Котовського (нині – Подільського) нак відомі наступні цифри: на території Західної Європи, за району Одеської області знайшли повітряну кулю та занесли її приблизними підрахунками, було поширено майже 6 мільярдів до контори колгоспу. У цей час у конторі топили піч і через листівок. Лише війська США у 1945 р. розповсюдили майже якийсь час куля вибухнула. У результаті вибуху були вибиті 40 млн листівок22. вікна, а кілька осіб, які перебували у приміщенні, отримали Поширення «підривної» друкованої продукції засобами по- сильні опіки. Аналогічний випадок трапився 8 січня у с. Ольхівці вітряного доставки продовжувалося й у повоєнний період. Так, Тячівського району Закарпатської області. 12 травня 1955 р. голова Комітету держбезпеки при Раді 20 січня мешканець с. Ташлик Ротмистрівського району Міністрів УРСР – генерал-майор В. Нікітченко доповідав про те, Черкаської області заніс у власний будинок знайдену повітряну що закордонні антирадянські організації продовжували роз- кулю. Через кілька хвилин куля вибухнула, оскільки перебувала повсюджувати на території СРСР антирадянські листівки. Од- неподалік від ліхтаря з відкритим вогнем. Наслідком стали роз- нак, у доповідній йшлося не про звичну систему поширення биті вікна та опіки членів родини24. агітаційно-пропагандистської продукції, а про нові підходи до Подібні випадки стали масовими наприкінці 1955 р. Співро- використання та винайдення механізмів, що уможливлювали бітники держбезпеки провели роз’яснювальну роботу з керів- розповсюдження матеріалів без безпосереднього використан- никами обласних, районних та партійних органів з приводу ня людського ресурсу. Наприкінці 1940-х рр. до органів держав- того, які дії необхідно вчиняти після виявлення повітряних ної безпеки надходили повідомлення про те, що неодноразово куль. В окремих випадках фіксувалися звернення до органів на прикордонних територіях були помічені повітряні кульки, держбезпеки з проханням викликати саперну бригаду на садову з яких розкидалися листівки. ділянку, оскільки на деревах було помічено від 2 до 6 повітря- В. Нікітченко повідомляв, що за 1954 р. органами держбез- них куль, а місцеві робітники боялися самостійно їх знімати аби пеки на території СРСР було знайдено майже 500 таких кульок. не стався вибух, оскільки не знали, що слугувало детонатором. Левова частка знайдених предметів була виявлена у південних Повітряні кулі здебільшого мали вигляд мішка розміром та західних районах Української РСР та Білоруської РСР23. 2,4 х 2,8 м, виготовленого з напівпрозорого пластику, схожого Неодноразові звернення жителів прикордонних областей на целофан і була наповнена вибухонебезпечними газами – про «літаючі об’єкти», ймовірно, й не зацікавили б органи держ- воднем чи метаном. До кулі за допомогою шпагату і мета- безпеки. Оскільки тривалий час ця інформація не виходила за левих крючків підвішувалася картонна коробка розміром межі сільських адміністрацій. Вони не надто охоче звітували 25 х 19 х 13 см, заповнена листівками. До такої коробки вміщу- про такі інциденти, вважаючи їх поодинокими епізодами та валося до 1000 листівок25. випадково занесеними вітром предметами, не вартими уваги. Натягнуті кінці шпагату, на яких підвішена коробка, розтя- гувалися дерев’яною планкою з відповідними вирізами на кін- 22 Schmulowitz, Nat, Luckmann, Lloyd D. «Foreign Policy by Propaganda Leaflets» // The Public Opinion Quarterly. – Vol. 9. – No. 4. 1945–1946. 24 ГДА СБ України, ф. 16, оп. 1, спр. 912, арк. 80. 23 ГДА СБ України, ф. 16, оп. 1, спр. 912, арк. 78. 25 Там само, арк. 78.