Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

12 Валерій Ворожко Радянська військова цензура у 1918–1921 рр. 13 ВЦВ) у складі 18 цензорів. Його із червня очолював співробіт- цензурою, без дозволу останньої, карали ув’язненням до шести ник оперативного відділу М. Мустафін11. Він, його заступник місяців або стягненням грошового штрафу до 20 тис. рублів14. В. Пряхін та старший цензор С. Алмазов на основі дожовтневих Діяльність ВЦВ на початку їхньої діяльності зводилася, здебіль- військово-цензурних положень і переліків відомостей 1914– шого, до перегляду вже надрукованих газет та цензурування 1917 рр. розробили «Положення про військову цензуру газет, телеграм агентства РОСТА. журналів та всіх періодичних друкованих видань» (далі – «Поло- Як вже зазначалося, чимало в організації радянської військо- ження-1»), «Інструкцію військовим цензорам», що дозволяла вої цензури мало тяглість від військової цензури імперської затримувати вихід публічних матеріалів з політичних мотивів Росії. Цензурна справа потребувала певних знань і навичок, зок- та «Перелік відомостей, що підлягають попередньому перегля- рема, загальної освіченості, знання іноземних мов та широко- ду військовою цензурою» (далі – «Перелік-1»). 21 червня 1918 р. го світогляду, тому довгий час більшовики використовували вищенаведені нормативні документи затвердив наркомвоєн царських фахівців поруч з цензорами-комуністами. Так звані Л. Троцький12. буржуазні «специ-цензори» та колишні революціонери-небіль- «Перелік-1» складався з 27 пунктів та був компіляцією до- шовики знаходилися під контролем чекістів, оскільки підозрю- жовтневих переліків. У «Переліку-1» щодо переліків від 1914– валися в евентуальному шпигунстві та «шкідництві». Тим паче, 1917 рр. були внесені незначні зміни, наприклад, «Рада мініст- що органи військової цензура знаходилися під жорстким конт- рів» змінена на «Раднарком» і вилучено пояснення про райони ролем ВЧК. Тільки у серпні 1918 р. були заарештовані військові дії «Переліку-1» у відомостях про порушення «звичайного пли- «специ-цензори» С. Міхно, Д. Міхно, В. Міхно, Є. Сумароцький. ну життя». Військового цензора Є. Голіцина заарештували як агента аме- У «Положенні-1» зазначалося, що: риканського шпигуна К. Каламантіно15. «[…] військова цензура полягає в попередньому перегляді дру- Начальник ВЦВ М. Мустафін був також заарештований у кованих творів, призначених до опублікування, що містять відо- серпні того ж року у справі лівих есерів. Після арешту Мустафіна мості, які не підлягають оголошенню, в інтересах збереження з ВЦВ звільнили його дружину та колишніх товаришів по служ- військової таємниці[…]»13. бі, яких він прийняв на роботу до свого підрозділу. Відбувалися Згідно «Положення-1», до складу органів військової цензури також арешти інших «спеців». Трудову династію цензорів ро- увійшли ВЦВ при оперативному відділі наркомвоєну та місцеві дини Міхно з часом відпустили, доля інших невідома. цензори при окружних губернських та повітових комісаріатах, ВЦВ здійснювало не тільки військову і політичну цензуру. де існували органи преси. До повноважень ВЦВ належало керів- Так, з 21 серпня 1918 р. ВЦВ розпочало перегляд «порнографіч- ництво та нагляд за діяльністю місцевих військових цензорів, ної та кримінально-лубочної літератури» на підставі «тому, що роз’яснення питань, що могли виникнути під час застосування більш вільні від праці», ніж комісари друку16. цього положення, а також розгляд скарг на дії місцевих військо- 31 серпня 1918 р. наркомвоєн затвердив штат ВЦВ у складі вих цензорів. Винних у виданні друкованих творів, опублікуван- 76 осіб: завідувач ВЦВ, його помічник, 3 старших цензори, ня яких могло здійснюватися тільки після розгляду військовою 3 уповноважених, 18 цензорів, журналіст та допоміжний 11 Батулин П. Создание советской военной цензуры в 1918 г. – С. 136. 14 История советской политической цензуры. – С. 30–31. 12 Войтиков С. Отечественные спецслужбы и Красная армия. 1917–1921. – 15 Войтиков С. Отечественные спецслужбы и Красная армия. 1917–1921. – М.: Вече, 2010. – С. 17. С. 25. 13 История советской политической цензуры. – С. 29–30. 16 Батулин П. Создание советской военной цензуры в 1918 г. – С. 128.