Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

354 Роман Подкур Інформаційно-аналітичні документи ГПУ УСРР про Голодомор 355 у тексті. – Авт.) частини спеціального колгоспного освідомлен- Вербування агентів відбувалося таким чином, щоб мати ін- ня. Ці найбільш кваліфіковані кадри освідомлення можна буде формацію із всіх соціальних прошарків колгоспників й основних використати для пропрацювання й агентурного вивчення спеці- виробничих бригад. Для висвітлення об’єкту «індивідуальни- альних питань колгоспного будівництва»21. ки» заборонялося використовувати «куркульський й антира- В обов’язки резидента входили: дянський елемент». Водночас використання сільських активіс-  «чекістське виховання» агента і стимулювання його особис- тів як агентів для «висвітлення» цього соціального прошарку тої ініціативи у дорученій справі; пропонувалося звести до мінімуму. Очевидно, практична ро-  глибока законспірованість власної діяльності й агентурної бота засвідчила, що індивідуальники не довіряли сільським мережі, оцінка об’єктивності інформаційного матеріалу, активістам і намагалися менше контактувати із ними. Тому че- який доповідав агент; кісти мали шукати агентів серед самих індивідуальників.  аналіз настроїв і політичних поглядів агента через особисті «Куркулі», родини розкуркулених, висланих, засуджених чи розмови щодо поточної політико-економічної ситуації; розстріляних осіб були під особливим контролем органів держ-  жорсткий контроль за виконанням доручених агенту завдань; безпеки. Тут також намагалися вербувати агентів із цього сере- довища, також часто використовували представників сільської  висвітлення всіх поточних питань щодо проведення госпо- дарсько-політичних кампаній, вивчення окремих «спеціаль- адміністрації. них» запитів; Загалом при підборі агентури користувалися такими прин- ципами:  обережна взаємна перевірка одних агентів іншими, що скон-  для загального висвітлення політичних настроїв основних центровані на одному об’єкті (село, колгосп, сільрада, вищий соціальних прошарків села і міста вербувалися лояльні до навчальний заклад, цех і т. д.); радянської влади особи, які не виділялися особливою актив-  не рідше одного разу на три місяці він мав надавати письмо- ністю у громадському середовищі; вий звіт із оцінкою роботи кожного агента.  для обслуговування «куркулів» та інших антирадянських При отриманні інформації від агента, резидент мав в осо- елементів вербували осіб із «куркульського середовища», які бистій розмові виявити упущені моменти при виконанні зав- не були його «ідеологами чи керівниками». Головним чином дання. Якщо агент не міг відповісти на поставлені питання, це були «окуркулені середняки», родичі червоноармійців чи йому надавався додатковий термін для зібрання додаткового представників радянського апарату. Керівники ГПУ УСРР матеріалу. наполягали, щоб при підборі агентури із «антирадянського Було визначено 14 об’єктів «чекістського інформаційного середовища» підшукувалися такі особи, які «в умовах прак- обслуговування»: тичної роботи могли би піддаватися політичному впливу і «[…] робітники, соціалістичний сектор (радгоспи, МТС, колгоспи) нашому впливу». із поділом на соціальні прошарки, індивідуальний сектор, кур- кулі і куркульські виселки, національні меншини, інтелігенція На думку керівників ГПУ УСРР, агент мав володіти наступни- міста і села, службовці по всіх апаратах, безробітні, колгоспний ми індивідуальниками якостями: ініціативністю, моторністю, апарат, радянський апарат, адміністративно-судово-слідчий жвавістю, адекватним сприйняттям дійсності, вмінням завойо- апарат, земельні органи, кооперація, військові об’єкти»22. вувати довіру людей. Також бажано було, щоб він вмів писати і читати. 21 ГДА МВС, м. Харків, ф. 48/169, оп. 1, спр. 3, т. 1, арк. 14. Отже, районні уповноважені ГПУ УСРР володіли значним 22 Там само, арк. 23. об’ємом часто негативної інформації про наявні проблеми у