Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

148 Олеся Стасюк Діяльність В. Молотова як уповноваженого під час Голодомору... 149 ня 1932 р. санкціонував надання продовольчої допомоги лише 1932 р. голови РНК УСРР В. Чубаря до Кремля за додатковою окремим районам цих областей12. допомогою у 600 тис. пудів хліба лише посилило роздратуван- Оскільки продовольча допомога надавалася лише із санкції ня Й. Сталіна15. У листі до В. Молотова від 19 червня 1932 р. він кремлівського керівництва, виявилося, що подібні запити дра- знову нагадав по своє негативне ставлення до В. Чубаря та «ук- тували Й. Сталіна. В. Васильєв докладно описав відверте не- раїнців» (йдеться республіканських керівників. – Авт.) і не- бажання Й. Сталіна допомагати вже голодуючим українцям. обхідність покласти на секретарів республіканських органі- Ситуація, на його думку, погіршувалася відвертим небажанням зацій, крайкомів й обкомів партії особисту відповідальність за С. Косіора «розізлити» Й. Сталіна своїми запитами про додат- стан сільського господарства і проведення хлібозаготівлі. Він кові об’єми насіннєвої чи продовольчої «позики». Інформації звинувачував обласних партійних керівників у «механічній секретарів обкомів партії С. Косіор інтерпретував у листі від 26 розверстці хлібозаготівельного плану», що, на його думку, спри- квітня 1932 р. Й. Сталіну наступним чином: чинило «зубожіння та голод» у низці районів16. Й. Сталін кате- «В нас є окремі випадки і навіть окремі села голодуючі, однак це горично не визнавав, що руйнування сільського господарства лише результат місцевого головотяпства, перегинів, особливо відбулося через розкуркулення і суцільну колективізацію, що щодо колгоспів. Будь-які розмови про “голод” на Україні призвело до масштабної нестачі продовольства. потрібно категорично відкинути. Та серйозна допомога, яка Однак для УСРР і Кубані – одних із основних зерносіючих Україні була надана, забезпечує нам можливість всі такі вогни- районів СРСР – такі кроки, на думку Й. Сталіна, виявилися не- ща ліквідувати»13 . достатніми. Він вдався до перевірених в умовах громадянської Він прекрасно знав, що ця допомога надходить із експортних війни у радянській Росії і російсько-українських воєн 1918– запасів збіжжя і їхнє зменшення порушувало плани Й. Сталіна 1920 рр. партійних «уповноважених», які отримали надзви- отримання запланованих валютних надходжень. Це означало чайні повноваження. зменшення можливостей закупівлі промислового обладнання В УСРР таким став В. Молотов, який разом із Л. Каганови- за кордоном і зниження темпів такої бажаної для Й. Сталіна чем приїхали на III Всеукраїнську конференцію КП(б)У. Вона індустріалізації. відбулася 6–9 липня 1932 р. Причиною їхньої появи була не В. Васильєв, аналізуючи зазначений лист, зробив надзви- лише традиційне «освячення» членами союзного політбюро чайно важливий висновок про звичаї, що побутували серед республіканських партійних форумів. Їхнім завданням було кремлівських керівників та їх підлеглих в Україні: брехня, від- домогтися ухвалення республіканською парторганізацією хлі- сутність моральних норм, намагання догодити вождю14. Саме бозаготівельного плану у 356 млн пудів, що його нарахував ці людські якості стали базовими для осіб, які стали реалізову- Кремль. На засіданні політбюро ЦК КП(б)У 6 липня 1932 р. у вати сталінській накази щодо організації Голодомору-геноциду. присутності В. Молотова і Л. Кагановича таке рішення було ух- Закономірно, що виділеного травневим рішенням ЦК КП(б)У валене, незважаючи на твердження керівників республіки, що продовольства не вистачило. Чергове звернення 17 червня план хлібозаготівлі нереальний17. Оскільки вище політичне 12 ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 5459, арк. 8–10,13; Голодомор 1932– 1933 років в Україні: документи і матеріали / упоряд. Р. Я. Пиріг. – К.: 15 Див.: Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою доку- Видав. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – С. 175–178. ментів. – К., 1990. – С. 183. 13 Васильєв В. Політичне керівництво УРСР і СРСР: динаміка відносин 16 Васильєв В. Політичне керівництво УРСР і СРСР: динаміка відносин центр–субцентр влади (1917–1938). – С. 233. центр–субцентр влади (1917–1938). – С. 238. 14 Там само. 17 Там само. – С. 242.