Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

366 Антон Олійник: Людина проти тоталітарної системи 367 мається загальнолюдських принципів гуманізму та намагаєть- трудових таборах, тюрмах, пересильних пунктах і штрафних ся зберегти гідність. ізоляторах. У вступній статті А. Жив’юк аналізує джерела, зокрема спо- Змінювалися й форми боротьби Олійника. Першу втечу у гади в’язнів таборів – Анатолія Радигіна, Михайла Хейфеца та 1948 р. А. Жив’юк називає «актом відчаю». Через нелюдські Левка Лук’яненка [с. 13]. Спогади Валерія Марченка у виданні умови утримання ув’язнених в таборі Антон Олійник та Олексій подаються повністю (док. № 73) [с. 261–268]. Однак основним Маслєнніков здійснили втечу й були затримані на сьомий день. джерелом інформації про А. Олійника Їх жорстоко побили, але залишили живими. можна вважати 12-ти томну архівно-кри- Друга втеча у 1954 р. може стати основою для гостросюжет- мінальну справу, що включає документи ного фільму. Антон за 28 діб один дістався України, побачився слідчих, судових, пенітенціарних органів, з рідними, намагався відновити зв’язки з підпіллям, але був органів державної безпеки, епістолярні затриманий, отримав новий термін ув’язнення та тюремне ут- джерела. Основні документи з цієї спра- римання. ви були відібрані А. Жив’юком у рецен- Десталінізація та показова лібералізація стимулювали А. Олій- зоване видання, зокрема ті, які найкраще ника до здобуття освіти. Він зумів здобути атестат про середню характеризують методи та прийоми ді- освіту, зібрав унікальну бібліотеку з різноманітних філософсь- яльності органів КДБ та допомагають ких видань. У таборових записах Олійник занотовував свої реф- з’ясувати мотивацію, психологію дій та лексії щодо різноманітних категорій історичного процесу та вчинків Антона Олійника. філософії буття. В авторських роздумах Олійника бачимо гли- Тоталітарний режим базувався на всеохоплюючому контро- бокий аналіз «власного удосконалення» та думки про «пробуд- лі будь-яких проявів суспільного життя, включно з внутрішнім ження і звільнення нашої нації від вікового рабства і сну». Пла- світом людини. Він боровся не лише з ворогами, які відкрито нував Антон й написання праці під абревіатурою «ПУС»2 [с. 24]. виступали проти, але й з потенційними, з тими, хто відкрито У 1961 р. в’язні-українці, на чолі з А. Олійником, до 100-річчя не декларував свою відданість, прихильність та захопленість смерті Кобзаря організували Шевченківське свято, яке перетво- режимом. Чи змінювався радянський тоталітарний режим зі рили на антирадянську акцію. А. Олійник вдало підібрав твори зміною його очільників? Ні, змінювалися лише форми і методи Т. Шевченка з антиімперським змістом, що було кваліфіковано боротьби з інакодумцями, а бажання знищити опонентів за- керівництвом табору як наклеп на російський народ і намаган- лишалося постійно. Найбільш небезпечними вважалися здра- ня розсварити два братні народи3. вомислячі, освічені, принципові особистості, віддані ідеям на- Найбільш зухвалою та резонансною стала третя втеча Анто- ціональної держави. Саме до таких й належав Антон Олійник, на Олійника 1965 р. з Дубравлагу разом з Романом Семенюком. заради знищення якого система обійшла власне законодавство. А. Жив’юк виокремлює такі мотиви цієї втечі: Антон Олійник був небезпечним навіть у межах в’язниці.  мотив особистої свободи – загострене почуття волі, як і в Зі сторінок документального видання постає гідна подиву попередніх втечах; й захоплення життєва історія. Історія людини, яка спробувала  мотив інтелектуальної свободи – можливості самоосвіти боротися з системою всіма можливими засобами: втечі з та- були вичерпані; борів (а їх було три – у 1948, 1954, 1965), скарги, голодуван- ня … Майже двадцять років він «подорожував» по виправно- 2 Жив’юк А. Антон Олійник: Нескорена мрія. – С. 24. 3 Там само. – С. 26.