Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

340 Роман Подкур Інформаційно-аналітичні документи ГПУ УСРР про Голодомор 341 Вагомим чинником для характеристики перебігу виявили- радянської влади щодо «соціалістичних перетворень» на селі ся документи ГПУ радянської України, що підпорядковувався й організаційно-структурна перебудова, кадрова політика, що повністю ОГПУ СРСР2. була спрямована на посилення репресивної ролі органів внут- У сучасній історіографії Голодомору 1932–1933 рр. вже на- рішніх справ, кримінальні справи стосовно розкрадачів соціа- явні оцінки інформаційного потенціалу документів органів лістичного майна, канібалів та протоколи Особливої наради та державної безпеки. Так, Р. Пиріг зазначив, що методом логічної трійок4. критики він упевнився у високому ступені достовірності фак- Окремий розділ колективної монографії був присвячений тичного матеріалу, поданому у документах ГПУ УСРР. На його документам, що зберігаються у Галузевому державному архіві думку, інформаційні спеціальні зведення відтворювали перебіг Служби безпеки України. Василь Даниленко та Володимир При- тогочасних подій, зокрема, антиколгоспні настрої, так звані стайко означили й побіжно описали декілька груп джерел про «продовольчі труднощі», масові смерті і голодування населен- Голодомор. Це нормативно-правові і розпорядчі документи, ня, їхні наслідки – епідемії, дитячу безпритульність і бездог- доповідні записки, спецповідомлення, довідки, оперативні зве- лядність, канібалізм, втечу із села тощо. дення про боротьбу із контрреволюцією у галузі сільського Дослідник зазначив, що інформаційно-аналітичні матеріа- господарства, документи річної, піврічної, квартальної опера- ли ГПУ УСРР тивно-статистичної звітності про наявність кримінальних «точно вказують на причинно-наслідкові зв’язки голоду, інспіро- справ на «контрреволюціонерів» – противників хлібозаготівлі, ваного політикою вищого партійно-державного керівництва і осіб, які чинили опір діям представників влади, архівно-кримі- перегинами місцевих компартійних органів». нальні справи5 . Серед таких причин згадуються адміністративні заходи щодо Важливим доповненням став анотований довідник доку- хлібозаготівлі, обшуки, експропріація продовольства, проти- ментів Галузевого державного архіву Служби безпеки України правна діяльність місцевого партійно-радянського апарату, ак- про Голодомор 1932–1933 рр.6 Важливо, що у довіднику зібрані тивістів та ін.3 документи за 1932–2007 рр. Власне документи органів держ- Т. Вронська і Н. Платонова, аналізуючи документи органів безпеки мають крайню дату 5 травня 1988 р. – це доповідна ГПУ УСРР в архівосховищах Галузевого державного архіву МВС записка КГБ УРСР першому секретарю ЦК КПУ В. Щербицькому України щодо Голодомору 1932–1933 рр., визначили їхню тема- про активізацію антирадянської кампанії навколо голоду 1932– тику – забезпечення ОГПУ СРСР – ГПУ УСРР реалізації політики 1933 рр.7 Період незалежної України представлений свідчення- ми очевидців Голодомору. матер. / авт. вступ. ст. та упоряд.: О. Коваленко, Р. Подкур, В. Васильєв, Часто документи органів ГПУ УСРР використовувалися як О. Лисенко. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2012. – 464 с.; Настрої та джерело у значній кількості дисертаційних досліджень, присвя- поведінка населення Поділля в умовах сталінської революції «згори». чених історії Голодомору. Однак здебільшого такі документи 1928–1940: зб. док. та матер. / авт. вступ. ст.: В. Васильєв, Р. Подкур; упо- ряд.: Р. Подкур, В. Васильєв, П. Кравченко, В. Петренко. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. – 528 с. 4 Голод 1932–1933 років в Україні: причини та наслідки. – С. 28–41. 2 Див. докладніше: Подкур Р. Взаємовідносини ГПУ УСРР та ГПУ РСФРР у 5 Там само. – С. 81–97. контексті підписання союзного договору 1922 р. // З архівів ВУЧК–ГПУ– 6 Голодомор 1932–1933 рр. в Україні за документами ГДА СБУ: анотова- НКВД–КГБ. – 2012. – № 1 (38). – С. 69–90. ний довідник / В. Даниленко (відп. упоряд.), Л. Аулова, В. Лавренюк. – 3 Голод 1932–1933 років в Україні: причини та наслідки / редкол.: Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2010. – 472 с. В. А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003. – С. 18 7 Там само. – С. 88.