Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

114 Олег Разиграєв Голодування та бунти ліворадикальних політв’язнів… 115 І. Михальчук, який був засуджений на півтора роки за поши- кою мовою39. 30 січня 1932 р. голодування розпочав в’язень рення комуністичних відозв в учительській семінарії у Львові35. М. Охронський, який був незадоволений рівнем надання медич- Упродовж 28 грудня 1934 р. – 1 січня 1935 р. голодувало них послуг. 3 лютого 1932 р. начальник цього пенітенціарного близько 180 комуністичних політв’язнів Ковельської тюрми. закладу у листі до місцевої прокуратури писав, що Луцька в’яз- Останні вимагали збільшення часу прогулянок, відділення кри- ниця не має таких медичних засобів, яких вимагав М. Охронсь- мінальних в’язнів від політичних, право носити приватний одяг кий та просив дозвіл на штучне годування останнього40. та не голити голову, отримувати у необмеженій кількості про- Окрім втечі з пенітенціарного закладу, найтяжчим порушен- дукти харчування з дому. Крім того, ліворадикали здійснили ням дисципліни вважався бунт в’язнів. Причини бунтів були спробу організувати бунт, почавши нищити віконні шиби та різними. Серед найпоширеніших варто виокремити бажання дрібне камерне приладдя. Однак, охорона упродовж 20 хвилин часткової лібералізації тюремного режиму, покращення мате- змогла стабілізувати ситуацію. У підсумку адміністрація тюрми ріальних умов та досягнення певних «політичних» цілей. Часто не виконала вимог в’язнів і застосувала щодо них примусове причиною бунту ліворадикальних в’язнів могла слугувати не- годування36. вдале голодування, тобто таке, що не призвело до досягнення Із 4 по 7 січня 1937 р. тривало голодування комуністичних поставлених цілей. політв’язнів Володимирської тюрми. Таким чином вони висло- Для придушення бунту працівники польських в’язниць вили свій протест щодо рішення Міністерства юстиції заборо- мали право використовувати вогнепальну зброю проти в’язнів нити отримання продуктових передач37. та інших осіб. Насамперед йшлося про самозахист під час нападу Варто зауважити, що з різних причин голодування могли в’язня, чинення ним опору під час бунту або спроби втечі. Ко- оголосити не тільки політичні, але й кримінальні в’язні. Так, жен можливий випадок використання зброї був обумовлений 2 лютого 1930 р. начальник Ковельської тюрми повідомляв міс- різними нормативно-правовими актами. Крім того, службовець цеву прокуратуру про те, що 31 січня того ж року від їжі від- в’язниці мав обов’язок повідомити своє керівництво про вико- мовився слідчий в’язень Я. Манай, який не отримав відповіді ристання зброї, яке після цього проводило внутрішнє слідство від Люблінського апеляційного суду щодо зміни запобіжного для встановлення відповідності та законності дій. Натомість заходу. Адміністрація вищевказаної пенітенціарної установи випадки використання зброї, котрі зумовили тілесні ушкоджен- ізолювала останнього в окремій камері й просила дозволу про- ня або смерть, розглядалися органами прокуратури. Під час куратури почати примусове годування38. бунту керівництво в’язниці у разі загрози безпеки пенітенці- 1 травня 1930 р. в Луцькій тюрмі голодування оголосив в’я- арному закладі мало право звернутися за допомогою до дер- зень, засуджений до позбавлення волі за нелегальний перехід жавної поліції та збройних сил41. державного кордону. Причина такого радикального кроку по- Джерела фіксують масові заворушення ліворадикальних лягала у неприйнятті охороною заяви на ім’я начальника пені- політв’язнів у різних пенітенціарних установах Волині та Схід- тенціарної установи через те, що вона була написана німець- ної Галичини. Так, 7 листопада 1923 р. під час обідньої прогу- 35 AAN, zesp. 1294, sygn. 176/5, t. 87, s. 9–10; ЦДАГО України, ф. 6, оп. 1, 39 Держархів Волинської обл., ф. 47, оп. 4, спр. 1514, арк. 33. спр. 232, арк. 17; оп. 2, спр. 195, арк. 5. 40 Там само, спр. 1540, арк. 10–11. 36 Держархів Волинської обл., ф. 281, оп. 3, спр. 80, арк. 1–2, 5. 41 Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 7 marca 1928 r. w 37 Там само, ф. 46, оп. 9, спр. 3932, арк. 1. sprawie organizacji więziennictwa // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej 38 Там само, ф. 281, оп. 3, спр. 16, арк. 49–49 зв. Polskiej. – 1928. – № 29. – Poz. 272. – S. 561–562.