Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1/2 (22/23), 2004

Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у таборах СССР 253 до московського представника Міжнародного Червоного Хреста з проханням допомогти встановити контакт з його братом Іваном Яворським, інженером у Празі, та повідомити: «Що я […] знахожуся у Соловецькому таборі ОГПУ – на о. Соловках, перебуваючи у дуже тяжких матеріальних умовах, – прошу його допомогти мені посилками щомісячно таких продуктів, як: сало, сир, смалець, цукор, вівсяна крупа й бульйон – кістки, – крім того, буду дуже вдячний, якщо зможу потроху діставати шоколад й найдешевші цукерки для чаю, какао, часник і цибулю проти цинги, горох або рис, манну крупу, ковбасу, консервоване масло, лимонну есенцію, ячмінну каву дитячу, тютюн (найдешевший турецький разом з папером для куріння) або цигарки. Прошу повідомити йому, що навігація закривається 1 січня до 1 липня – на півроку, й не буде можливості мені отримувати посилок, тому я прошу поквапитися, аби надіслати їх хоча б три – чотири до 1 січня, забезпечивши мене на півроку таким чином й проти північних захворювань, зокрема цинги […]. Залишаюся у сподіванні, що не відмовите у моєму проханні […]. Ще прошу прислати мені крохмального борошна й сушеного винограду й малини на кисіль й взагалі сушених фруктів, як яблук, груш, фіг, необхідних мені проти цинги» 12. Перебування у концтаборі було для Матвія Івановича насичене тяжкими роздумами про власне життя, долю України. Очевидно, у цей час відбулося й кардинальне переосмислення в’язнем своєї номенклатурно-совєтської біографії. Важко сказати, чи спливав у його пам’яті документ, підписаний ним 1 червня 1925 р. й направлений наркому освіти України О. Я. Шумському: «Укрголовнаука подає до Вашого відома, що справу участі України в міжнародному тюремному конгресі в Лондоні 3.VIII. ц[ього] р[оку] розглянено... Президія Укрголовнауки ухвалила не брати участі в цьому конгресі з причини цілковитої протилежності нашої радянської виправно-трудової системи пенітенціарній буржуазній. 3аст[упник] Голови Укрголовнауки Яворський» 13. На Соловках історик мав доволі часу для порівняння буржуазної та совєтської виправно-трудових систем. Частково ці роздуми знайшли відбиття у його мужній заяві від 30 червня 1936 р. до Центральної атестаційної комісії ГУЛАГ НКВД СССР: «Цим повідомляю, що я відмовляюся від заліків робочих днів не лише за минулий період, але й взагалі 14. Я вважаю такий (залік) знущанням над людиною, яку, як і багатьох інших, сталінське «правосуддя» спершу запроторює до в’язниці за те, що вона українець, який не підміняє любові [до] своєї батьківщини на російський патріотизм, підфарбований