Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1/2 (22/23), 2004

Євстаф’єва Т.Трагедія Бабиного Яру 355 1 квітня 1942 р. у місті проживало 352 139 осіб, з них українців – 281 611, росіян – 50 263, поляків – 7 874, циганів – 40, євреїв – 201. У період окупації міста німецькими військами з 19 вересня 1941 р. по 6 листопада 1943 р. стратили майже 200 тисяч осіб. Бабин Яр був місцем масових страт і поховань, він став величезною братсь- кою могилою, де тільки згідно з офіційними радянськими даними за- гинуло більше ста тисяч осіб – військовополонених, євреїв, циган, ко- муністів, підпільників, моряків Дніпровського загону Пінської війсь- кової флотилії, партизанів, націоналістів, заручників тощо. Через шістдесят з лишком років досить важко встановити кар- тину життя киян у дні фашистської окупації. Досліджувати, проблему трагедії Бабиного Яру надзвичайно складно. Досі не всі документи доступні дослідникам, а багато з них зникло безслідно, особливо це стосується Києва. Вже відомі факти і цифри дають не зовсім чітке уяв- лення про те, що пережив народ у страшній війні. Офіційні документи і спогади свідків містять суперечливу інфо- рмацію. Тому висвітлення цієї проблеми в науковій літературі є непо- вним. Адже впродовж багатьох років, за невеликим винятком2, про- блема трагедії Бабиного Яру взагали не порушувалася. Водночас, уча- сті київської громади у роки Великої Вітчизняної війни присвячено десятки книг, статтей, брошюр. Тільки з другої половини 1980-х – початку 1990-х років з`являються публікації, де обережно та поверхово висвітлюються окремі аспекти проблеми. І до нині в Україні ми маємо тільки невеликі за обсягом та змістом розвідки, статті та публікації. Серед них можна відзначити праці Ф.Левітаса и М.Шимановського3 В.Ю.Короля, В.І.Кучера, Г.П.Мигрина4, М.Коваля5, В.Тваринського6, в яких автори намагаються відтворити історичну правду про Бабин Яр. У збірнику документів та матеріалів «Бабин Яр: человек, власть, исто- рия»7 відображено історичну топографію та хронологію подій, що від- бувалися на території Бабиного Яру в 1941 – 1943 рр. В узагальнюючій праці А.Круглова «Энциклопедия Холокоста»8 вміщено статистичні дані про кількість загиблих. Із документальних зібрань, які певною мірою торкаються теми, слід відзначити матеріали Державної Надзвичайної комісії, семитомне видання матеріалів Нюрнберзького процесу, збірку документів і мате- ріалів про знищення євреїв України, збірку документів «СС в дейст- вии», «Преступные цели – преступные средства», «Історія застерігає», «Київський процес», «Київ у дні нацистської навали»9. Заслуговують на увагу книги ізраїльських істориків І. Арада10 та Ш. Спектора11, збірка матеріалів німецького історика Е.Р.Віна12 «Пам`яті Шоа Бабиного Яру», а також спорадичні, фрагментарні згад-