Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1/2 (22/23), 2004

Євстаф’єва Т.Трагедія Бабиного Яру 375 вали на німецькі каральні органи. З показань заступника начальника поліції безпеки і СД унтерштурмфюрера СС В. Ебелінга: «В Киевской опере Губер имел одного агента, женщину-еврейку, имя которой мне неизвестно. Когда в 1943 г., опера была разрушена от бомбы, то Губер узнавал, осталась она жива или погибла»111. За допомогою агентів, провокаторів німецька влада вистежувала і заарештовувала комуністів, партизан, учасників підпільної боротьби. «На основании показаний Кучеренко и планов вооруженного восста- ния на Украине, – показував В. Ебелінг, – которые были изъяты во время обыска на конспиративной квартире, руководители гестапо То- мас и Эрлингер провели ряд карательных экспедиций по различным городам Украины, арестовав при этом 800 человек причастных к дея- тельности партизанского движения. Наиболее активные участники вооруженного выступления – около 50 человек, были по приказу Эрлин- гера расстреляны, часть была оставлена для содержания в тюрьме и зна- чительная часть отправлена в Германию в концентрационные лагеря»112. «В марте месяце 1943 г., – свідчив В. Єгоров, який працював в оперативному відділі поліції безпеки м. Києва по вул. Короленко, 15, за завданням органів НКВС, – в политический отдел полиции безопас- ности поступило от гражданина Дышлоук заявление на Крицкого. В заявлении Дышлоук указывал, что Крицкий член партии и имеет бра- та, который при советской власти работал военным прокурором»113. За свідченням М. Батуревич, що працювала двірником по вул. Златоустовской у будинку № 52 і мешкала там само у квартирі 12, «3 августа 1942 г. во двор приехали немцы в немецкой форме и арес- товали всю семью Мазур (проживали в 19 квартире), отца – Мазур Франца, мать – Мазур Антонину, Мазур Бориса и Василия, судьба ко- торых не известна. Всех арестованных при аресте немцы повязали и сильно избивали, а Бориса босого повели. Как ходили слухи во дворе, семью Мазуровых гестапо арестовало за партизанство, за связь с пар- тизанами Бориса. Мне, кроме того, известно, что Мазур Борис и Васи- лий были комсомольцами»114. Усі два роки окупації м. Києва німецькими військами до Баби- ному Яру регулярно прибували криті машини з Короленка, 33, з полі- ції безпеки та служби СД і вбивали вже не розбираючи національнос- тей. Спершу нацисти жертви розстрілювали. Потім, починаючи з 1942 р., знищували тут же в “газвагенах-душогубках”. Тут розстріляні матроси Дніпровського загону Пінської військової флотилії. За спога- дами очевидців, у сильний мороз їх, напівроздягнених, вели вулицями міста на місце страти. «Помню так же случай, – свідчила М. Луценко, – расстрела гестаповцами 40 человек моряков в противотанковом рву