Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

106 Ярослав Тинченко 1920 р. до ув’язнення у концтаборах «до завершення гро- мадянської війни», продовжували там перебувати. Розв’язання цих юридичних колізій доручили начальнику секретно-оперативного управління ГПУ Генріху Ягоді. 10 квіт- ня 1922 р. Г. Ягода подав керівництву ГПУ доповідну записку, де описав складність ситуації: «Питання з білими офіцерами заплуталося настільки, що його можна вирішити лише радикальними заходами. Для цього не- обхідно, узгодивши з військовим відомством, розробити абсо- лютно нові правила про колишніх білих офіцерів, зібрати весь матеріал, всі накази, окремі розпорядження та скодифіку- вавши їх, доповнити, взявши до уваги можливий масовий перехід до нас як рядових, так і офіцерів Білої армії. Я вважаю, що немає сенсу тримати в таборах тих офіцерів, які сидять як білі, які не мають конкретного злочину; немає сенсу забороняти селитися колишнім білим офіцерам у місцях своєї батьківщини чи там, де мешкає їхня родина. Психологічно це навіть вигідно, тому що, потрапивши після стільки років роз- луки з сім’єю, зазнавши чорт знає що, він навряд чи ризикне вдруге пуститися в якісь авантюри. Як з’ясувалося, ми надаємо величезні переваги офіцерам, які переходять сьогодні до нас, тобто відпускаємо їх, але зовсім не дбаємо і не цікавимося колишніми білими офіцерами, які знаходяться на нашій території вже два роки. Здавалося б пра- вильним випускати та давати пільги тим, хто вже досить довго перебував у нас, а не тим, хто щойно прибув»2. Унаслідок листа Г. Ягоди основну масу офіцерів, які зда- лися Червоній армії у 1920 р. і продовжували перебувати у концтаборах, звільнили, установи, за винятком кількох (зок- рема – сумнозвісного Соловецького табору), зліквідували. Водночас, усі колишні білі офіцери та урядовці (або такі, що мешкали на територіях антирадянських урядів) підлягали обов’язковій реєстрації в особливих відділах ГПУ, які відпові- дали за військову сферу. За неявку на реєстрацію комуніс- тичний режим загрожував карною відповідальністю. Упро- __________________________________ 2 Зданович А. Органы государственной безопасности и Красная армия, – М., 2008. – С .541.