Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

50 Наталя Романець прокурорів продовжити перевірку до кінця лютого 1933 р. та надати «докладні відомості» на 2 березня37. На початку березня 1933 р. Дніпропетровський обком КП(б)У санкціонував перегляд кримінальних справ стосовно низових партійних і колгоспних активістів, засуджених народ- ними судами. З цією метою у районах створили спеціальні комісії на чолі з секретарями райкомів партії. До їхнього складу входили голова районної контрольної комісії, проку- рор, суддя, начальник політвідділу МТС і уповноважений ДПУ. Комісії мали право переглядати справи та передавати вис- новки облпрокурору, який після вивчення матеріалів оста- точно вирішував – скасувати вирок чи залишити в силі. Дніп- ропетровська обласна прокуратура у розпорядженнях від 5 і 15 березня 1933 р. зобов’язала районних прокурорів закін- чити роботу у цьому напрямку «упродовж однієї декади»38. Заходи обласної влади, спрямовані на розвантаження місць позбавлення волі, не варто розглядати як прояв запіз- нілого гуманізму до в’язнів, оскільки вона турбувалася не про стан їхнього здоров’я, а про втрату ними працездатності. Наприклад, обласна прокуратура та обласне управління мілі- ції непокоїлися через те, що «деяка частина заарештованих після суду не може бути вико- ристана як робоча сила і, поступаючи до БУПРів, упродовж довгого часу перевантажують лікарні, з яких деяка частина також вмирає і в лікарнях»39. Помічник прокурора Криворізького району Коверніков відверто називав таких в’язнів «баластом», який зривав нор- мальну роботу шостої будколонії Управління ПТУ40. Навесні 1933 р. до вирішення проблеми утримання в’язнів долучився і Кремль. 11 березня 1933 р. ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили спільну директиву «Про розвантаження місць __________________________________ 37 Там само, спр. 27, арк. 9, 10. 38 Там само, спр. 37, арк. 467. 39 Там само, спр. 15, арк. 569. 40 Там само, спр. 37, арк. 151.