Skip to content
Generic Document
Public

Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Повний текст випуску (PDF, 163 с.). Зібрано з 7 PDF-файлів статей на офіційному сайті журналу (archive-vuchk.history.org.ua), у порядку змісту; повтори спільних сторінок вилучено.

Uploaded by
CaptainArchivarius
Added
12 Oct 2026
Updated
13 Oct 2026
Storage used
13.7 MB
Rights & source information: Open license / Public domain · CC BY-NC-ND 4.0archive-vuchk.history.org.ua
Page 51 / 163

Transcription

PDF text layer
https://doi.org/10.15407/vuchk2023.01.055 УДК 94:323.282: 340.156(470) Ірина СТАВНЮК Діяльність спецколегії Верховного Суду УРСР та обласних спецколегій у 1936 р.: характер обвинувачень, статистика, соціальний склад засуджених Мета – на підставі звіту спецколегії Верховного Суду УРСР та обласних спецколегій від 1936 р. дослідити принципи формування, їхню діяль- ність, здійснення судочинства та політичну спрямованість судового покарання. Методологія та методи. Для реалізації означеної мети були задіяні мето- ди історичної реконструкції, проблемно-хронологічний, конкретно- пошуковий методи. Під час роботи із архівними матеріалами був ви- користаний метод герменевтики. Критика історичного джерела здій- снювалася з урахуванням принципів об’єктивності та історизму. Висновки. Автор проаналізувала деякі аспекти і напрями судової полі- тики більшовицького режиму у 1935–1936 рр. Основна дослідницька увага була зосереджена на діяльності обласних спеціальних судових колегій. Спецколегії повинні були значною мірою замінити позасудо- вий порядок ухвалення рішень, що був притаманний колегії ОДПУ СРСР. Навіть прискорений, але судовий розгляд, мав демонструвати суспільству справедливість ухвалених вироків стосовно осіб, яких обвинувачували у контрреволюційній діяльності. Однак, навіть формалізований судовий розгляд не забезпечував необ- хідних темпів боротьби із різними «контрреволюційними» і декласова- ними групами. Переважна більшість спецколегій не справлялася із строками розгляду. Також члени спецколегії повинні були стежити за дотриманням всіх норм проведення слідства, наявності вагомих дока- зів. Але слідчі НКВС, сподіваючись на прискорений судовий розгляд, намагалися маніпулювати наявними фактами, оскільки не завжди могли отримати необхідні докази «контрреволюційної діяльності». Тому частина кримінальних справ відправлялася на дослідування, що знову збільшувало строки для покарання «контрреволюціонерів». __________________________________  Ставнюк Ірина Іванівна – молодший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України.
Source: PDF text layer · 2026-10-12 23:23