Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Діяльність спецколегії Верховного Суду УРСР… 57 ступінь його втілення1. Отже, законність передбачає право- вий режим, якому підпорядкована діяльність державних орга- нів і фізичних осіб. Натомість класовий принцип, що його пропонували біль- шовики, передбачав певні громадянські обмеження для со- ціальних груп, що володіли майном, наймали робітників, отримували прибуток не від безпосередньої участі у вироб- ництві, тобто були експлуататорами чужої праці. Одразу після захоплення влади більшовики проголосили «Декларацію прав трудящого й експлуатованого народу»2. Однак практика гро- мадянських обмежень, запропонована у «Декларації…», швид- ко трансформувалася у судові і позасудові репресії, що перед- бачали ув’язнення або фізичне знищення таких осіб. Такі акції проходили під гаслами «Геть експлуатацію й експлуатато- рів!», «Грабуй награбоване!» і т. д. Масові обмеження прав, ув’язнення і вбивства більшовики виправдовували також революційною доцільністю. Вона передбачала використання будь-яких засобів для утримання владних повноважень, що використовувалися для перебудови суспільства із іншими ідеологічними цінностями. Це один із самих небезпечних принципів під час революції, оскільки, як засвідчила практика, він зазвичай використовувався і проти самих революціонерів3. Упродовж 1920-х рр. відбувалися дискусії4 про спроби сформувати правовий режим у СРСР. Більшовицькому керів- ництву він був конче необхідний для легітимації їхніх владних __________________________________ 1 Шемшученко Ю., Бобровник С. Законність / ред. кол.: Ю. Шемчученко (відп. ред.) [та ін.]. – К.: Українська енциклопедія ім. М. Бажана, 1998. – Т. 2: Д–Й. – С. 498. 2 Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа. 3 (16) января 1918 г. // Декреты советской власти. – Т. 1. – М., 1957. – С. 341–343. 3 Див., наприклад: Кондратьева Т. Большевики-якобинцы и призрак Термидора. – М.: Ипол, 1993. – 240 с. 4 Див.: Соломон П. Советская юстиция при Сталине. – М.: РОССПЭН, 2008. – С. 17–48.