Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

18 Валерій Ворожко розвідками. Успіх боротьби з такими злочинами розглядався як запорука успішного економічного розвитку СРСР. Цей же аргумент використовувався для здійснення репресій проти інженерно-технічної інтелігенції, незгодної з відмовою від основних засад непу та курсом на форсовану індустріалізацію. Примара «шкідництва», всеосяжної «економічної контррево- люції» стала наприкінці 1920-х рр. приводом для подальшого розпалювання атмосфери суспільної нетерпимості. На адресу інженерів у радянській пресі з’являлися нові лайливі слова: «спецрвач», «спецгастролер», «інженер-обиватель». Цькуван- ня інженерів посилювало серед робітників «антиспецівські» настрої, які проявлялися у збільшенні фактів хуліганства та «погромницьких явищах щодо інженерів»29. Роком великого перелому на всіх фронтах соціалістичного будівництва назвав 1929 р. Й. Сталін у статті до дванадцятої річниці «жовтневої революції». Саме в цей рік відбулася остаточна відмова від політики непу та визначено жорсткий курс розвитку, відповідно до якого завдання індустріальної модернізації вирішилося варварськими засобами. Комуніс- тичні лідери СРСР усвідомлювали технічну і технологічну відсталість країни і відчували реальну загрозу військового зіткнення. Стимулом для посиленого розвитку радянської військової промисловості стала політична самоізоляція СРСР, встановлення ворожих відносин з багатьма країнами світу, відсутність союзників. Закупівля озброєння та комплектую- чих на зовнішніх ринках ставала вкрай складною і це по- требувало створення замкнутого військово-промислового комплексу, повного «імпортозаміщення». До того ж у ті роки у світі спостерігався стрімкий технологічний розвиток у виробництві військової техніки. Практично з моменту його створення, СРСР постійно готувався до великої війни, що зумовлювало необхідність постійного розвитку і розширення __________________________________ 29 Цит. за: Шаттенберг С. Инженеры Сталина. – С. 103–105.