Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

30 Валерій Ворожко Реорганізація економічних підрозділів була пов’язана з проведеною у 1929–1931 рр. черговою кампанією – бороть- бою з так званою «економічною контрреволюцією», під час якої партія продовжувала розправлятися з інженерно-тех- нічною інтелігенцією старої генерації. За даними Л. Самуель- сона, понад 600 «спеців» у цей період засудили як «шкід- ників»63. Під контроль більшовиків на військових підприємствах підпали всі виробничі процеси: конструкторські, технологічні, випробувальні; якість та собівартість продукції, фінансова- облікова справа тощо. Націоналізація «командних висот» економіки більшови- ками не знищила відчуженості пролетарів від засобів вироб- ництва, але ліквідувала господаря-власника. Новий господар в особі державного органу не мав матеріального інтересу і здібностей займатися конкретним виробництвом. Налаго- дження обліку величезної кількості натуральних показників, розробка кошторисів, планів і звітів, організація пооперацій- ного контролю й постійна перевірка завжди завищених заявок вимагали величезної армії обліковців та контролерів. Одним із таких контролерів були економічні підрозділи ОДПУ СРСР, які втручалися у сферу компетенції фіскальних органів (при контролі за порядком та розмірами сплати податків) та Робітничо-селянської інспекції (при перевірці фінансово- господарської діяльності). Ці структури, на відміну від під- розділів ЕКУ, в своєму штаті мали спеціалістів із відповідною освітою та досвідом роботи у фінансовій сфері64. Паралелізм у діяльності інститутів радянських «органів держбезпеки» та господарських органів породжував конф- лікти. При цьому ЕКУ намагалося залишити за собою домі- нуючу функцію контролю над пріоритетними сферами гос- подарської діяльності, залучаючи фахівців інших відомств. __________________________________ 63 Cамуэльсон Л. «Шарашки» – сталинские спецтюрьмы. – С. 249–265. 64 Лясковська С. Діяльність органів ВУЧК–ДПУ УСРР. – С. 406.