Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Покарання за віру: переслідування священника... 143 Остання кримінальна справа на Д. Карпенка була відкрита 20 грудня 1937 р. Священник знову обвинувачувався у «контр- революційній діяльності»50. Під час обшуку у нього нічого не було знайдено51. У анкеті арештованого вже була зазначена професія «хлібороб», оскільки його батько мав 21 десятину землі, а сам він на 1937 р. обробляв 7 десятин землі52. Матеріали кримінальної справи констатували, що Д. Кар- пенко був засуджений також у 1935 р. згідно ст. 58 КК УРСР на 3 роки, однак у 1937 р. був звільнений53. Також у порівнянні з іншими кримінальними справами відрізняється інформація стосовно сім’ї священника. Дружи- ною у кримінальній справі54 зазначена не Г. М. Карпенко, а Парасковія Йосифівна Карпенко (1895 р. н.) й замість двох доньок священник зазначив трьох під іншими іменами: Софія (18 років), Палагея (16 років) та Марія (14 років)55. Імовірно, священник або надав неправдиві дані, щоб вберегти родину від загрози подальшого переслідування й арешту в майбут- ньому, або мав вже іншу родину. Згідно із довідкою, яка була видана Мартинівською сіль- ською радою, Д. Карпенко за майновим становищем «був куркулем», який мав тісний зв’язок з архієпископами УАПЦ. Працівники сільради стверджували, що він повернувся із заслання до с. Мартинівка у липні 1937 р. і з того часу не дозволяв своїй родині працювати у колгоспі56. Із протоколу допиту обвинуваченого 21 грудня 1937 р. спершу здається, що обвинуваченим у справі також міг бути __________________________________ 50 Держархів Чернігівської обл., ф. Р-8840, оп. 3, спр. 10975, арк. 1. 51 Там само, арк. 3. 52 Там само, арк. 3. 53 Там само, арк. 4. 54 Там само, арк. 20. 55 Там само, арк. 4. 56 Там само, арк. 5.