Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

20 Валерій Ворожко займала до революції командні пости у приватнокапіталіс- тичній промисловості […] буржуазна інтелігенція не тільки з легкістю йде назустріч пропозиціям іноземних агентів, але й за власною ініціативою створює конспіративні організації та встановлює тісний контакт із закордонними центрами […]»31. 29 березня 1929 р. ОДПУ СРСР направило в політбюро доповідну записку про розкриття «контрреволюційної» орга- нізації у військовій промисловості, як у центральному апа- раті, так і на підприємствах32. Обвинувачування в першу чергу спрямувалися проти «спеців», колишніх царських генералів і полковників: заступника голови Військпрому В. Михайлова, члена правління патронно-трубкового тресту В. Диммана, члена правління збройно-арсенального тресту М. Височан- ського, члена правління артилерійських заводів І. Кургуєва. У записці зазначалося, що «під керівництвом зазначених осіб організація набула широкого розвитку і втягнула у свої ряди значну кількість фахівців, по- в’язаних між собою спільною службою у військовому відомстві царського часу. Структура контрреволюційної організації пере- бувала у повній відповідності до загальної системи управління військовою промисловістю. Особи, що належали до цент- ральної керівної групи, зайняли відповідальні посади на чолі основних військових трестів ГВПУ […]. Ідеологічні погляди учасників контрреволюційної організації цілком визначаються їхньою приналежністю до вищих верств командного складу царської армії та соціальним походженням. […] Уся система діяльності контрреволюційної організації на військових заво- дах була спрямована до зриву обороноздатності країни шля- хом шкідництва у військовій промисловості та підготовці та- ким чином успіху майбутньої інтервенції»33. Разом із керівниками «змови» заарештували 86 «менших шкідників», діяльність яких нібито здійснювалася під егідою французького генштабу, починаючи з 1918–1921 рр. Мали __________________________________ 31 ГДА СБ України, ф. 13, спр. 1519, арк. 228–241. 32 Политбюро и «вредители». – С. 19–39. 33 Там же. – С. 19–39.