Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Становище в'язнів під час Голодомору 1932–1933 рр. … 45 могло тривати далі, начальник Долинської райміліції вимагав від обласного керівництва негайно вирішити проблему18. У січні 1933 р. на 5 тис. в’язнів, що утримувалися у Будин- ках попереднього ув’язнення Дніпропетровської області, ви- ділялося лише 2 тис. пайків19. У результаті калорійність їжі у Дніпропетровському БПУ зменшилася з 295 калорій у серп- ні 1932 р. до 95 калорій в лютому 1933 р. і менше. Зокрема, 14 лютого 1933 р. харчування в’язнів дорівнювало 38 кало- ріям20. Враховуючи, що енергетична цінність 100 грамів крупи чи борошна становить 300–340 ккал, це означає, що в’язні отримували лише 10 грамів. Ще 8500 заарештованих, які перебували в камерах район- них відділів міліції, мали харчуватися за рахунок районних фондів, хоча у голодуючій області таких ресурсів не було. Тому у камерах попереднього затримання при Долинській раймі- ліції заарештовані отримували лише «100 грамів печеного хліба на день та 1–2 стакани окропу»21. Внаслідок поганого харчування більшість в’язнів були сильно виснажені. Оскільки пухлі від голоду в’язні були зму- шені годинами стояти на ногах у переповнених камерах, це збільшувало їхні набряки, а відтак прискорювало смерть. Ось лише деякі факти. Якщо в січні 1932 р. у Дніпропетровсько- му Будинку попереднього ув’язнення померло 3 в’язні, то в жовтні 1932 р. – 45, листопаді – 53, грудні – 60. У січні 1933 р. смертність зросла до 131 особи, в лютому протягом 22 днів помер 141 в’язень22. З 15 лютого до 6 червня 1933 р. в камерах попереднього затримання при Долинській райміліції померли з голоду 37 осіб, стільки ж при Олександрійській з березня по __________________________________ 18 Там само, арк. 2. 19 Там само, ф. П-19, оп. 1, спр. 1866, арк. 10. 20 Там само, ф. Р-2240, оп. 1, спр. 86, арк. 7. 21 Там само, ф. Р-1520, оп. 3, спр. 61, арк. 87. 22 Там само, ф. Р-2240, оп. 1, спр. 86, арк. 6а.