דילוג לתוכן
מסמך כללי
פּוּמְבֵּי

Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Повний текст випуску (PDF, 163 с.). Зібрано з 7 PDF-файлів статей на офіційному сайті журналу (archive-vuchk.history.org.ua), у порядку змісту; повтори спільних сторінок вилучено.

הועלה על ידי
CaptainArchivarius
נוסף
12 אוק׳ 2026
מְעוּדכָּן
13 אוק׳ 2026
נפח אחסון בשימוש
13.7 MB
זכויות ומידע מקור: רישיון פתוח / תחום ציבורי · CC BY-NC-ND 4.0archive-vuchk.history.org.ua
עַמוּד 5 / 163

תַעֲתוּק

שכבת הטקסט של ה-PDF
Під наглядом чекістів: військова промисловість у 1927–1931 рр. 9 проголосив перед робітниками на руїнах заводу комуніст Громада, персонаж повісті «Цемент», класичного зразка соц- реалізму9. В іншій подібній праці «Танкер “Дербент”» радян- ський літератор Ю. Кримов ставив під сумнів і «буржуазні» закони фізики, які до снаги змінити пролетарям, що опа- нували єдину вірну науку10. Для недопущення остаточного розпаду військової промис- ловості, більшовики почали процес її одержавлення та по- вернення до праці «буржуазного» інженерно-технічного пер- соналу. Над націоналізованими підприємствами виник і почав стрімко розгалужуватися управлінський апарат у вигляді головних управлінь (главків) Вищої ради народного госпо- дарства (далі – ВРНГ), центрів, трестів. Військові підприємства СРСР/УСРР у 1927–1931 рр., яким у системі радянського пос- тачання надавалася перевага, перебували у підпорядкуванні Головного військово-промислового управління (далі – ГВПУ або Військпром) при ВРНГ. Станом на 1927 р. ГВПУ складалося з 4 трестів: гарматно- арсенального, набойно-трубкового11, воєнно-хімічного, збро- йового-кулеметного. У цей час підприємства військової про- мисловості отримали номери, за якими ховалися колишні назви. Незабаром їх почали називати поштовими скриньками. Серед цих підприємств були Шосткінські заводи: пороховий № 9 та капсульний № 53; Павлоградський снарядний № 55, Штеровський динамітний № 59; Луганський патронний № 60, Харківський авіаційний № 135, Ізюмський завод оптичного скла № 353, Київський червонопрапорний (Арсенал) № 393, Миколаївський суднобудівний ім. Марті (№ 198); заводи Авіа- тресту: Запорізький авіамоторний № 29, Київський «Ремпо- __________________________________ 9 Гладков Ф. Цемент. – Донецк: Донбасс, 1990. – 239 с. 10 Крымов Ю. Танкер «Дербент». – Кишинёв: Литература артистикэ, 1998. – 192 с. 11 Дистанційна трубка (тime fuze) – пристрій головної частини снаряду для його підриву в повітрі на визначеній відстані до цілі або у ста- новлений час.
מָקוֹר: שכבת הטקסט של ה-PDF · 2026-10-12 23:23