Aller au contenu
Document générique
Publique

Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Повний текст випуску (PDF, 163 с.). Зібрано з 7 PDF-файлів статей на офіційному сайті журналу (archive-vuchk.history.org.ua), у порядку змісту; повтори спільних сторінок вилучено.

Téléchargé par
CaptainArchivarius
Ajouté
12 oct. 2026
Mis à jour
13 oct. 2026
Stockage utilisé
13,7 MB
Droits et informations sur la source: Licence ouverte / Domaine public · CC BY-NC-ND 4.0archive-vuchk.history.org.ua
Pages 36 / 163

Transcription

Couche texte du PDF
https://doi.org/10.15407/vuchk2023.01.040 УДК 94:343.822(477.63)«1932/1933» Наталя РОМАНЕЦЬ Становище в’язнів під час Голодомору 1932–1933 рр. (за матеріалами Дніпропетровської області) Мета дослідження полягає у висвітленні становища в’язнів під час Голо- домору 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктив- ності, усебічності. Для реалізації мети були застосовані порівняльно- історичний, проблемно-хронологічний, історико-генетичний методи. Опрацювання архівних документів здійснено завдяки методам дже- релознавчого та герменевтичного аналізу. Висновки. Масові репресії під час хлібозаготівельної кампанії 1932– 1933 рр. призвели до різкого збільшення чисельності в’язнів, основну частину яких складали селяни, які перебували під слідством або були засуджені за обвинуваченнями в крадіжках збіжжя, продуктів, ху- доби, невиконання заготівельних планів. Заарештовані утримувалися у нелюдських умовах, оскільки камери були перевантажені на 500– 1000%. Через надмірну тисняву було неможливо дотримуватися навіть мінімальних санітарно-гігієнічних норм: не вистачало питної води, посуду. Серед ув’язнених почали поширюватися інфекційні захворювання, зокрема висипний тиф, що створювало загрозу для всього населення області. Відсутність належного харчування висна- жених від голоду в’язнів зумовлювала високу смертність. У перепов- нених камерах заарештовані почали бунтувати. Перевантаженість місць позбавлення волі фактично унеможливлювала боротьбу із злочинністю у містах і селах Дніпропетровщини, оскіль- ки заарештованих за бандитизм, збройні пограбування не було де утримувати. Реакцією влади на критичну ситуацією з утриманням заарештованих стало розвантаження місць позбавлення волі, яке здійснювалося не через гуманне ставлення до в’язнів, а через практичні міркування: втрату ними працездатності та нестачу робочих рук у колгоспно-радгосп- ному секторі. Але, незважаючи на вжиті партійно-радянським керів- ництвом заходи, становище в’язнів залишалося важким упродовж всього 1933 р. __________________________________  Романець Наталя Радомирівна – докторка історичних наук, професор- ка кафедри історії Криворізького державного педагогічного універ- ситету; ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3267-4408; [email protected]
Source: Couche texte du PDF · 2026-10-12 23:23