Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

10 Валерій Ворожко вітря-6» № 43, Севастопольські ремонтні авіаційні майстер- ні № 45. Військові замовлення на виробництво комплектуючих до артилерійських снарядів та іншого військового приладдя виконували українські заводи тресту «Південсталь»: ім. Пет- ровського та ім. Комінтерна (м. Дніпропетровськ); ім. Дзер- жинського (м. Запоріжжя), ім. Томського (м. Макіївка), ім. Ста- ліна (м. Сталіно), ім. Рикова (м. Єнакієво), ім. Ілліча (м. Ма- ріуполь). У 1927 – квітні 1929 рр. ГВПУ очолював партійний функ- ціонер О. Толоконцев. З другої половини 1929 р. до 1931 рр. начальником Військопрому був М. Уриваєв, який до цього обіймав посаду голови правління Авіатресту. Упродовж усього 1927 р. офіційна пропаганда активно роздмухувала тези про начебто навислу загрозу війни проти СРСР з боку Польщі, Румунії та так званих «лімітрофів». З боку головних штабів і військових діячів надходили наполегливі вимоги мілітаризації, посилення оборонної складової п’яти- річного плану. Ці події увійшли в історію як «воєнна тривога 1927 року». Вони свідчили про початок розгортання кампанії підготовки суспільства до війни: навіювання суспільній сві- домості ідей потреби чималих витрат на оборону, вироблення системи превентивних заходів з «очистки» тилу від «шкід- ницьких елементів». Відчуття «обложеної фортеці» міцно за- кріпилося в головах радянського політико-державного і вій- ськового керівництва. Звідси і пильна увага до військової промисловості. Одним із завдань радянської військової промисловості вважалася необхідність забезпечення зброєю повсталих про- летарів під час майбутньої світової революції. У 1927 р. у більшовиків ще існувала ілюзія, що робітники всього світу мріють про пролетарську революцію й створення радянських республік та обкомів Компартії у всьому світу: від Німеччи- ни до США і Чилі. Так, того ж року, на засіданні політбюро ЦК КП(б)У розглядалося питання про збір коштів серед