Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Покарання за віру: переслідування священника... 139 1931 р. співробітниками ДПУ була відкрита ще одна кримі- нальна справа34. Згідно із постановою про відкриття справи від 15 липня 1931 р., настоятель обвинувачувався у членстві у «контрреволюційній організації», метою якої було «пова- лення радянської влади шляхом збройного повстання»35. Свідок Корній Маркович Зенченко зазначив, що він у 1922–1923 рр. потрапив до хору церкви УАПЦ, де познайо- мився з іншими віруючими, у тому числі і Д. Карпенком36. У 1928 р. він зустрівся у м. Конотоп з Петром Денисовичем Сівером, який запросив його до себе й анонсував зустріч з священником УАПЦ Д. Карпенком. Під час зустрічі священ- ник начебто сказав: «не потрібно падати духом, і в майбутньому має бути пере- ворот, зміниться влада і тоді Україна відновиться, і вже у Києві є така організація, яка може створити подібну державу як УНР на чолі з директорією […] необхідно бути готовим до ство- рення контрреволюційних осередків у містах та селах, але більшу частину потрібно сформувати у сільській місцевості, оскільки на селі більше невдоволених радянською владою […]». Назву організації Д. Карпенко так і не повідомив37. Інший свідок Гаврил Гордійович Максак – служитель церкви з 1922 р., повідомив слідству, що настоятель якось обмовився, що за кордоном українська еміграція готується до збройного постання38. П. Сівер заявив слідчому, що до «контрреволюційної орга- нізації» (назву якої він учергове не зазначив) його завербував саме Д. Карпенко, який дав йому завдання сформувати «контр- революційні осередки» у м. Конотопі39. Свідок окреслив полі- __________________________________ 34 Держархів Чернігівської обл., ф. Р-8840, оп. 3, спр. 11409. 35 Там само, арк. 1. 36 Там само, арк. 3. 37 Там само, арк. 4–5. 38 Там само, арк. 7–8. 39 Там само, арк. 10.