Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

52 Наталя Романець середняками – 2222 осіб і колгоспниками – 1461, що спрос- товує твердження владних структур про спрямування репре- сивного удару під час хлібозаготівлі проти «класово-ворожих елементів». Останніх серед звільнених було значно менше: 930 «куркулів» і 240 «інших нетрудящих елементів»44. Ситуація з утриманням в’язнів не покращилася і влітку 1933 р., що засвідчило обстеження камер районної міліції, проведене Дніпропетровською обласною прокуратурою з 15 по 26 липня 1933 р. у семи районах області: Генічеському, Новотроїцькому, Бердянському, Коларівському, Запорізькому, Мелітопольському і камері при дільничній міліції «Дніпро- гесу». Більшість арештних приміщень залишалися в антисані- тарному стані з обідраними стінами та вибитими вікнами45. Не було вирішене і питання забезпечення харчуванням заарештованих, які утримувалися в камерах при райміліції. Так, у партії в’язнів із 53 осіб, доправлених 9 липня 1933 р. до Дніпропетровського БУПРу із Новомосковського, Лихівського, Магадалинівького, Кам’янського, Запорізького районів, 90% були цілковито виснажені. Більшість заарештованих із Ново- московського району були у настільки критичному стані, що навіть не могли ходити, двоє із них вночі померли. Під час допиту вони повідомили, що отримували в камерах лише 50–100 грамів хліба на день, а упродовж всього етапу на Дніпропетровськ їх взагалі не годували46. Тому у липні 1933 р. обласна прокуратура та обласне управління міліції укотре «категорично» поставили питан- ня перед обкомом та облвиконкомом «про установлення твердого та постійного харчування всіх, кого утримували під вартою в міліціях області, за кількістю встанов- леного ліміту та за нормами: хліба не менш 300–400 грамів у день на кожного та два рази гаряча їжа […]». __________________________________ 44 Там само, спр. 15, арк. 593, 594. 45 Там само, спр. 36, арк. 724. 46 Там само, спр. 15, арк. 571, 572.