Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

122 Ярослав Тинченко Чимало осіб, які перебували на особливому обліку, ре- тельно розписували в анкетах свої заслуги під час Першої світової війни, зокрема – нагородження орденами та відзна- ками Святого Георгія для нижніх чинів. Але глибокий аналіз цих даних свідчить, що частина з цих осіб «дописувала» собі подвиги та нагороди, яких насправді не отримувала. Мета, яку переслідували ці особи, може бути лише одна – марно- славство. Але минулі подвиги комуністичний режим, органи ГПУ УСРР не цікавили. Як приклад можна навести анкету Петра Трофименка – колишнього командира Армії Української Народної Респуб- ліки, який у 1921 р. перейшов на бік більшовиків. Він став агентом-провокатором ЧК під прізвиськом «Васильєв» і зіграв трагічну роль в історії Українського повстанської руху 1921– 1923 рр. Аби втертися у довіру до повстанців та підпільників, Трофименко-Васильєв демонстрував їм газету «Син Украї- ни» – видання Армії УНР 1920 р., де було опубліковано його фото. Саме через його зрадницьку діяльність загинуло чимало повстанських отаманів. Отже, в анкеті Петро Трофименко зазначив, що народився у Єлізаветграді у 1894 р., мав чин капітана російської армії, що вже не відповідає дійсності. Далі ще більше неправди: буцімто, він під час Першої світової війни був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня, який давався за виняткові подвиги, а в Армії УНР – Залізним хрестом «За Зимовий похід і бої», хоч у ньому ніякої часті не брав. Можна зробити висновок, що Трофименко-Васильєву було мало своїх власних «заслуг» перед більшовиками, йому ще кортіло привласнити подвиги, до яких він не мав жодного відношення19. Таким чином, аналізуючи інформацію з анкет про здій- снення подвигів, слід зважати на те, що частина даних може бути неправдивою. __________________________________ 19 Там само, т. 11, арк. 362.