Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

134 Вікторія Хромова Аналіз матеріалів архівно-кримінальних справ7, де Д. Кар- пенко проходив як обвинувачений, засвідчив, що священ- ник народився 1891 р. у с. Мартинівка Чернігівської губернії, за національністю був українцем, отримав нижчу освіту8. В анкеті арештованого зазначено, що батько священника мав 18 десятин землі9. Разом із Д. Карпенко зростали двоє братів і троє сестер, які займалися хліборобством. Із 1914 по 1917 рр. він обіймав посаду писаря в Управлінні військового началь- ника у м. Київ, а вже з січня 1918 р. по 1919 р. жив у с. Мар- тинівка Чернігівської губернії. Пізніше був мобілізований до лав Червоної армії, служив у Борзнянському військкоматі, був демобілізований улітку 1921 р. Із 1922 р. Д. Карпенко визна- чився із професійним спрямуванням та приєднався до УАПЦ як настоятель Свято-Миколаївського храму у с. Підлипному Борзнянського району Чернігівщини10. Згідно матеріалів архівно-кримінальної справи11, різни- ться дата завершення служіння священника у зазначеному храмі. У довідці з сільської ради с. Мартинівка Чернігівської області зазначена дата 1928 р.12, а у протоколі допиту ареш- тованого Д. Карпенка фігурує 1927 р.13 Виходячи із наявної інформації, беручи до уваги той факт, що на початок 1927 р. священник вже був заарештований, вважаємо, що кінцевою датою служіння у Свято-Миколаївському храмі став 1926 р. __________________________________ 7 Державний архів Чернігівської області (далі – Держархів Чернігівської обл.), ф. Р-8840, оп. 3, спр. 6323, 89 арк.; спр. 11409, 53 арк.; спр. 10975, 20 арк; ГДА СБ України, ф. 6, оп. 1, спр. 75990-фп, 362 арк. 8 Держархів Чернігівської обл., ф. Р-8840, оп. 3, спр. 6323, арк. 33. 9 Там само, арк. 18. 10 Там само, арк. 27. 11 Там само, 89 арк. 12 Там само, арк. 2. 13 Там само, арк. 27.