Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 2 (17), 2001

6 УКРАЇНА У ДОБУ ТОТАЛІТАРИЗМУ ському Комітету сприяння сільському господарству при ВЦВК, екземпляр № 5 — т. Канцельсону, екземпляр № 6 — т. Брюханову, екземпляр № 7 — в справах Інформвідділу ДПУ» 21. Зміст «Земзведень» за 1923–1924 рр. однозначно фіксує селянське праг- нення відродити власне господарство, встановити розумну пропорцію між виробленим і сплатою податків, між цінами на промислову і сільськогоспо- дарську продукцію. Відчувається і загальне пожвавлення в селянському господарстві після ліквідації наслідків недороду та голоду: «Економіч- не становище бідноти і середняків в зв’язку із оплатою податку покра- щується» (Земзведеня № 25/174 від 13, 14, 15 жовтня 1923 р., Харківська губ.) 22; «Невдоволення селян викликається... низькими цінами на продук- цію сільського господарства» (Земзведення № 130/297 за 21–22 листопа- да 1923 р., Київська губ.) 23. Земзведення відображали також і об’єктивну економічну ситуацію, що складалась історично в різних регіонах України у співвідношенні землі та інвентаря: «Економічний стан селян незадовільний — не вистачає інвента- ря» (Земзведення № 136/303 за 5-6 грудня 1923 р., Катеринославська гу- бернія) 24; «Загальний економічний стан селян задовільний. Часткове не- вдоволення викликає дефіцит землі. За даними статбюро при поділі на душу по 1 дес. виходить перенаселення в 79303 особи» (Чернігівська губернія) 25. Земзведення вичерпали себе на 1924 р., оскільки в системі діловодства радянських спецслужб відбувається подальше дроблення інформації «спец- зведень» по галузях управління з конкретних питань. На місцях готувалися тижневі чи десятиденні інформаційні зведення, з досить узагальнюючою назвою «Про політичний і економічний стан губернії». Об’ємом 8–13 сторінок, які формувалися тематично, в залеж- ності від суспільно-політичної ситуації, що складалася в регіоні 26. Так, Полтавський губвідділ ГПУ інформував секретаря губкому КП(б)У Магідова про свою діяльність і про політичну ситуацію в губернії «Допо- відною запискою» (січень 1923 р.), в якій піддавалася аналізу робота дер- жавного апарату під час збору єдиного сільськогосподарського податку: «Злочини в держорганах за період непу значно збільшились, набрали ювелірної форми, стали ще небезпечніше від непокараності, ніж тоді, коли діяли відкрито. Злочини ці підривають авторитет радянської влади серед селянства... з місць надходить величезна кількість повідомлень про про- гресування хабарництва серед працівників, які працюють на селі по об- кладанню і збору єдиного сільськогосподарського податку» 27. При характеристиці соціально-політичних настроїв селянства в зв’яз- ку з «ножицями» в цінах, зазначалося: «Низькі ціни не дають можливості селянству реалізувати урожай. Частина селянства вважає за потрібне не вивозити хліб на ринок, сподіваючись в такий спосіб підвищити ціну на нього» 28. Селянський опір проявлявся і в досить оригінальній формі про-