Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 2 (17), 2001

Г.КАПУСТЯН. Інформаційні матеріали ВЧК-ГПУ як історичне джерело 3 пада 1923 р. ГПУ було реорганізовано в Об’єднане державне політичне управління (ОГПУ). Та зміна вивісок на спецслужбі не змінила її голов- ного завдання — здійснення політичного контролю в тісному зв’язку з політичним розшуком. Після офіційного закінчення громадянської війни, 8 січня 1921 р. з’яв- ляється наказ ВЧК № 10 про завдання чекістських органів у мирних умо- вах: «Всіх підозрілих, які можуть брати участь в активній боротьбі, без- партійних офіцерів, чи то осіб право-есерівського, махновського чи тому подібного спрямування потрібно тримати на обліку, вияснити, перевіри- ти. Це гігантська інформаційна робота, яка повинна виступити на пер- ший план... Потрібно знати, що робить такий-то... колишній офіцер чи поміщик, щоб з його арешту мати зиск» 3. 17 березня 1921 р. ВЦВК і ЦК РКП(б) направили губвиконкомам і губкомам партії циркуляр про необхідність інформувати вище радянське керівництво про політичну ситуацію, яка складалася в країні. З цією ме- тою пропонувалося ВЧК «посилити... інформаційний апарат, який пови- нен проникнути в товщу робітничих і селянських мас» 4. Суть політичних настроїв різних соціальних категорій населення піддавалась аналізу центральним апаратом ВЧК-ГПУ-ОГПУ на основі інформації місцевих відділів у вигляді тематичних зведень. При цьому обов’язково один з екземплярів зведення направлявся до місцевого або центрального партійного комітету. Інформаційну документацію радянсь- ких спецслужб 20-х рр. можна класифікувати в залежності від періодич- ності її подання та тематичної спрямованості. На початку 20-х рр. щоденні зведення місцевих органів ВЧК направ- лялися в губкоми, губвиконкоми, у відділ губчека. Губчека, в свою чергу, один раз на 3 дні «телеграфно» подавала оброблену інформацію до ВЧК. З метою оперативнішого надходження інформації з місць до центру акти- візується телеграфна форма її донесення. Так, у згаданому виданні «Со- ветская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД» представлено надзвичайно великий пласт оперативно-інформаційних зведень Секретно-оперативного управління та державних інформаційних зведень (держінфзведень) Інфор- маційного відділу ВЧК. У кожному телеграфному зведенні зазначалося джерело поданої інформації, дата документа і його номер: «Телеграми О[собливого] В[ідділу] К[иївського] В[ійськового] О[кругу], № 953/оп і 960/оп, 11 і 12 травня»; «телеграма ВУЧК, № 20, 17 травня»; «телеграма Г[уб]Ч[е]К[а], № 539, 24 травня»; «телеграма держінфтрійки, № 4» 5. На початку 20-х рр. Україна рясніла повстанськими загонами, що до- тримувалися різних ідейних спрямувань. Тому в змісті тогочасних теле- графних зведень значне місце посідає інформація про дислокацію «банд», їхнє політичне забарвлення, керівників, чисельність, соціальний стан учас- ників. Так, у телеграмі надзвичкора України повідомлялося, що в Київській