Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

156 Тетяна Шептицька справ СРСР М. Єжова від 18 серпня 1937 р., наявні свідчення заарештованого від 21 серпня 1937 р. – без заголовку, мож- ливо, першої чи кількох перших сторінок і прізвищ спів- робітників НКВС, які їх фіксували, стенограма свідчень Ф. Та- рана – без дати і одного аркуша та протокол допиту зааре- штованого журналіста від 15–16 грудня 1937 р. До речі, і свідчення, і стенограма, і допит частково переповідали одні й ті самі історії. Такий обсяг матеріалів, як і кількамісячний проміжок між першими свідченнями і єдиним офіційним допитом, відсутність верифікації свідчень Ф. Тарана-Гонча- ренка чи деталізації певних епізодів опосередковано підтвер- джували версію про зачистку співробітниками НКВС усіх уці- лілих знакових постатей української партії боротьбистів. Адже слідчих не цікавили жодні інші теми, пов’язані з діяль- ністю Феодосія Прохоровича як публіциста чи редактора все- української масової офіційної газети, при тому, що службове коло його спілкування було, вочевидь, досить розгалуженим. Тематично свідчення журналіста стосувалися розмов, зустрічей, оцінок діяльності О. Шумського, П. Любченка, О. Триліського, М. Скалиги, Л. Крупеник (дружини П. Любчен- ка) й підтвердження версії слідства про підготовку збройного повстання проти влади СРСР. Так, Ф. Таран-Гончаренко зазна- чав, що його завербував у підпільну націоналістичну органі- зацію Андрій Хвиля22, що вже викликає значні сумніви, адже цей компартійний діяч, відповідальний за реалізацію полі- тики СРСР в Україні, безпосередньо долучився до організації Голодомору, переслідування українських культурних діячів і «боротьби проти українського націоналізму». До речі, А. Хви- ля належав до кола тих управлінців, які брали активну участь у цькуванні М. Скрипника. Проте Ф. Таран-Гончаренко таку політику пояснював не внутрішньопартійними розбірками чи __________________________________ 22 Андрій Хвиля (спр. Олінтер, 1898–1938) – член ВУЦВК, член ЦК КП(б)У в 1927–1937 рр. Розстріляний у Москві (?) 10.02.1938 р. як один із «керівників антирадянської націонал-фашистської організації» та «агент польської розвідки».