Перейти до вмісту
Загальний документ
Публічний

Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Повний текст випуску (PDF, 163 с.). Зібрано з 7 PDF-файлів статей на офіційному сайті журналу (archive-vuchk.history.org.ua), у порядку змісту; повтори спільних сторінок вилучено.

Завантажив(-ла)
CaptainArchivarius
Додано
12 жовт. 2026
Оновлено
13 жовт. 2026
Використано місця
13,7 MB
Права та інформація про джерело: Відкрита ліцензія / Суспільне надбання · CC BY-NC-ND 4.0archive-vuchk.history.org.ua
Стор. 51 / 163

Транскрипція

Текстовий шар PDF
https://doi.org/10.15407/vuchk2023.01.055 УДК 94:323.282: 340.156(470) Ірина СТАВНЮК Діяльність спецколегії Верховного Суду УРСР та обласних спецколегій у 1936 р.: характер обвинувачень, статистика, соціальний склад засуджених Мета – на підставі звіту спецколегії Верховного Суду УРСР та обласних спецколегій від 1936 р. дослідити принципи формування, їхню діяль- ність, здійснення судочинства та політичну спрямованість судового покарання. Методологія та методи. Для реалізації означеної мети були задіяні мето- ди історичної реконструкції, проблемно-хронологічний, конкретно- пошуковий методи. Під час роботи із архівними матеріалами був ви- користаний метод герменевтики. Критика історичного джерела здій- снювалася з урахуванням принципів об’єктивності та історизму. Висновки. Автор проаналізувала деякі аспекти і напрями судової полі- тики більшовицького режиму у 1935–1936 рр. Основна дослідницька увага була зосереджена на діяльності обласних спеціальних судових колегій. Спецколегії повинні були значною мірою замінити позасудо- вий порядок ухвалення рішень, що був притаманний колегії ОДПУ СРСР. Навіть прискорений, але судовий розгляд, мав демонструвати суспільству справедливість ухвалених вироків стосовно осіб, яких обвинувачували у контрреволюційній діяльності. Однак, навіть формалізований судовий розгляд не забезпечував необ- хідних темпів боротьби із різними «контрреволюційними» і декласова- ними групами. Переважна більшість спецколегій не справлялася із строками розгляду. Також члени спецколегії повинні були стежити за дотриманням всіх норм проведення слідства, наявності вагомих дока- зів. Але слідчі НКВС, сподіваючись на прискорений судовий розгляд, намагалися маніпулювати наявними фактами, оскільки не завжди могли отримати необхідні докази «контрреволюційної діяльності». Тому частина кримінальних справ відправлялася на дослідування, що знову збільшувало строки для покарання «контрреволюціонерів». __________________________________  Ставнюк Ірина Іванівна – молодший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України.
Джерело: Текстовий шар PDF · 2026-10-12 23:23