Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

"Як колишнього боротьбіста…": страта українського журналіста… 155 підручники з німецької граматики, словники, «Історія чеської літератури»18. Принаймні список вилучених при обшуку книг містить 427 позицій (початкова цифра – 558), 115 книжок – було «здано в утиль», за решту Київський міськфінвідділ виручив 149 руб. 95 коп.19 Поза сумнівом, таких відомостей замало для висновків щодо ерудованості публіциста, але свід- чення деяких колег під час реабілітації газетяра дозволяють висловити припущення про його постійну самоосвіту й удос- коналення професійних навичок. Так, працівник журналу «Зміна» Лев Розов у 1956 р. засвідчив, що Ф. Таран-Гонча- ренко: «любив свою справу. Працював над кожним словом не тільки своєї передовиці, але й усіх наших матеріалів. Учив нас пра- цювати, учив любити свою журналістську справу. Він змушував часто переробляти матеріали по кілька разів, але завжди переконувався, що матеріал покращується»20. Опис вилученого при обшуку майна дозволяє зробити висновки про статки родини Ф. Тарана-Гончаренка і, можливо, його стеження за модою. Зокрема, у переліку речей привер- тають увагу ровер, глобус, кілька десятків комірців і сорочок, різьблений письмовий стіл з грабу, дубовий стіл, несесер – явно ознаки заможного життя21. Окремо співробітники НКВС у присутності завідувача спецчастиною редакції «Вісті ВУЦВК» Ліншиця та відпові- дального секретаря газети Черевка обшукали 17 серпня 1937 р. службовий стіл Ф. Тарана-Гончаренка, вилучивши ро- боче листування та літературу заборонених авторів (наприк- лад, книжку Юрка Тютюнника «Зимовий похід 1919–1920 рр.»). В архівно-кримінальній справі Ф. Тарана-Гончаренка пере- лік його особистих свідчень є доволі невеликим. Окрім влас- норуч написаної заяви на ім’я народного комісара внутрішніх __________________________________ 18 ГДА СБ України, ф. 6, спр. 38834-фп, арк. 4–4 зв. 19 Там само, арк. 40. 20 Там само, арк. 320. 21 Там само, арк. 12–15.