Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (55), 2021

322 Сергій Макарчук, Ганна Побережець Репресована Феміда: архівно-кримінальна справа... А. Онищенка 323 У статті прослідковується еволюція радянської системи судочинства в У той же час, незважаючи на значну кількість праць в істори- бік її уніфікації та централізації, адаптація під потреби керівників комуністичного режиму. На основі архівно-кримінальної справи ко-юридичній науці щодо створення та діяльності судової сис- першого голови Миколаївського обласного суду А. Г. Онищенка теми в УСРР/УРСР у 1920–1930 рр., одна з проблем практично розглядаються основні тенденції у підборі кадрів радянських суддів. залишилася поза увагою дослідників – репресії стосовно суддів- Фахова освіта, глибокі знання різних галузей права були незатре- ського загалу, їхні причини та наслідки. бувані. Основні критерії для успішної кар’єри судді – це лояльність до політичного режиму, належність до Комуністичної партії та «не- Загалом проблематика історії суду та судочинства радянсь- заплямована» біографія. При цьому повністю ігнорувалися основні кого періоду стала сьогодні надзвичайно актуальною, адже принципи цивілізованого судочинства: відокремленість судової нинішня судова система України вибудовувалася саме на ос- влади, незалежність суддів тощо. нові реформування радянської юридичної спадщини. У даній Окремі судді дотримувалися процесуальних норм при розгляді кримінальних справ, сфабрикованих співробітниками НКВС, статті автори зробили спробу на основі дослідження архівно- повертали їх на повторне розслідування. У багатьох випадках суди кримінальної справи першого голови Миколаївського обласно- стали заважати органам держбезпеки у реалізації масових реп- го суду через мікроісторію виявити певні закономірності роз- ресій. Не випадково одним з обвинувачень голові Миколаївського суду фігурувало «змазування» справ по контрреволюції та зайва витку радянської юстиції, становище та місце органів суду у прискіпливість. До обвинувачення А. Онищенку слідчі Миколаївсь- владній та управлінській структурі. кого УНКВС залучили участь у «бандах» у 1919–1920 рр., в «анти- Радянська судова система від самого початку мала на меті радянській українській націоналістичній повстанській організації», максимально сприяти знищенню політичних опонентів біль- «побитті» радянських та партійних кадрів тощо. Однак кримінальну справу на А. Г. Онищенка та декількох шовиків, представників «експлуататорських класів», керуючись інших суддів Миколаївського обласного суду чекісти не довели до «революційною свідомістю». Відповідно до декрету Раднарко- логічного завершення. Наприкінці 1938 р. масові репресивні акції му УСРР від 19 лютого 1919 р., в Україні скасовувалися усі суди, були згорнуті. Восени 1939 р. кримінальна справа на А. Онищенка була припинена. створені російським імперським та Тимчасовим урядами Росії. Водночас реформи судочинства урядів Центральної Ради, Геть- Ключові слова: народний суд, обласний суд, Великий терор, НКВС, манату та Директорії не були реалізовані на Півдні України революційний трибунал. через окупацію південних губерній військами Антанти та гер- мано-австрійськими підрозділами. Натомість утворювалися Сучасна вітчизняна історіографія має значні досягнення у народні суди та революційні трибунали у складі 15 осіб, що були дослідженні каральної системи радянського тоталітарного сус- спеціальними судами, покликаними боротися з контрреволю- пільства, діяльності комуністичного режиму. Вчені докладно цією. Із утворенням у лютому 1920 р. Миколаївської губернії вже вивчили особливості функціонування окремих ланок дер- був створений Миколаївський губернський революційний три- жавного терору, механізми здійснення репресій, його регіо- бунал (губревтрибунал), який існував до 1922 р. нальні аспекти, участь судових і правоохоронних структур у Від самого початку створення нових судів більшовики від- «соціальній інженерії», ініційованій вищим політичним керів- мовилися від апеляційного оскарження рішень судів 1-ї інстан- ництвом СРСР1. ції. Діяч «червоної» юстиції О. Хмельницький у 1918 р. виступав за скасування апеляційної інстанції як інституту «буржуазної 1 Відлуння Великого терору. Зб. док. у 3-х т. Т. 1: Партійні збори та опера- юстиції», мотивуючи це тим, що вона «віддалена від місця та тивні наради співробітників управлінь НКВС УРСР (листопад 1938 – листопад 1939 pp.) / авт.-уклад.: В. Васильєв, Л. Віола, Р. Подкур. – K., 2017. – 744 с.; Юнге М. Чекисты Сталина: мощь и бессилие. «Бериевская 352 с.; Васильєв В., Подкур Р. Радянські карателі. Співробітники НКВС – оттепель» в Николаевской области Украины. – М.: АИРО-XXI, 2017. – виконавці «Великого терору» на Поділлі. – K., 2017. – 240 с. та ін.