Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

Діяльність спецколегії Верховного Суду УРСР… 63 Для позасудового засудження політичних опонентів біль- шовицького режиму, згідно ухвали політбюро ЦК ВКП(б) від 10 липня 1934 р. про затвердження постанови ЦВК СРСР про утворення наркомату внутрішніх справ СРСР, була створена особлива нарада при наркомі внутрішніх справ СРСР. Особ- лива нарада отримала право на ухвалення позасудових рішень щодо вислання, заслання, ув’язнення у виправно-трудові та- бори до 5 років, а також вислання за межі СРСР15. У центрі нашої дослідницької уваги спецколегії, що фун- кціонували в радянській Україні. На думку деяких російських дослідників, створення спецколегій «сприяло зміцненню авторитету судових органів і демокра- тичних засад правосуддя»16. Однак вони не подали аргументів – яким чином проходила демократизація правосуддя? Натомість аналіз процесу організації спецколегій засвід- чив протилежні процеси. Кандидатури голови і членів облас- них спецколегій затверджували обкомами Компартії. Партій- ний контроль означав лише одне – відсутність повного гро- мадського контролю за цим органом. Його заміняла партійна бюрократія. Попередньо ці особи проходили спецперевірку через управління держбезпеки наркомату внутрішніх справ. Фактично органи держбезпеки і обком Компартії давали санкцію на призначення голови і членів спецколегії. Ці осо- би повинні були відповідати передусім критеріям особистої відданості Й. Сталіну, що забезпечив кар’єрний зріст, і полі- тичної лояльності. У переважній більшості це були співробіт- ники держбезпеки, що неодноразово доводили готовність до боротьби із реальними, потенційними і навіть уявними «контрреволюціонерами», «шкідниками», «ворогами народу» __________________________________ 15 Лубянка. Сталин и ВЧК–ГПУ–ОГПУ–НКВД. Январь 1922 – декабрь 1936. – С. 544. 16 Тязин Е. Организация и деятельность специальной судебной коллегии Верховного суда Мордовской АССР по рассмотрению дел о государ- ственных преступлениях (1934–1938 гг.) – С. 34.