Documento generico
Pubblico
Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023
Повний текст випуску (PDF, 163 с.). Зібрано з 7 PDF-файлів статей на офіційному сайті журналу (archive
- Caricato da
- CaptainArchivarius
- Aggiunto
- 12 ott 2026
- Aggiornato
- 13 ott 2026
- Spazio di archiviazione utilizzato
- 13,7 MB
Diritti e informazioni sulla fonte:
Licenza aperta/dominio pubblico · CC BY-NC-ND 4.0archive- vuchk. history. org. ua
Pagina 51 / 163
Trascrizione
Livello di testo del PDFhttps: / / doi. org/ 10. 15407/ vuchk202 3. 01. 055
УДК 94:323.282: 340.156(470)
Ірина СТАВНЮК
Діяльність спецколегії Верховного Суду УРСР
та обласних спецколегій у 1936 р.:
характер обвинувачень, статистика,
соціальний склад засуджених
Мета – на підставі звіту спецколегії Верховного Суду УРСР та обласних
спецколегій від 1936 р. дослідити принципи формування, їхню діяль-
ність, здійснення судочинства та політичну спрямованість судового
покарання.
Методологія та методи. Для реалізації означеної мети були задіяні мето-
ди історичної реконструкції, проблемно-хронологічний, конкретно-
пошуковий методи. Під час роботи із архівними матеріалами був ви-
користаний метод герменевтики. Критика історичного джерела здій-
снювалася з урахуванням принципів об’єктивності та історизму.
Висновки. Автор проаналізувала деякі аспекти і напрями судової полі-
тики більшовицького режиму у 1935–1936 рр. Основна дослідницька
увага була зосереджена на діяльності обласних спеціальних судових
колегій. Спецколегії повинні були значною мірою замінити позасудо-
вий порядок ухвалення рішень, що був притаманний колегії ОДПУ
СРСР. Навіть прискорений, але судовий розгляд, мав демонструвати
суспільству справедливість ухвалених вироків стосовно осіб, яких
обвинувачували у контрреволюційній діяльності.
Однак, навіть формалізований судовий розгляд не забезпечував необ-
хідних темпів боротьби із різними «контрреволюційними» і декласова-
ними групами. Переважна більшість спецколегій не справлялася із
строками розгляду. Також члени спецколегії повинні були стежити за
дотриманням всіх норм проведення слідства, наявності вагомих дока-
зів. Але слідчі НКВС, сподіваючись на прискорений судовий розгляд,
намагалися маніпулювати наявними фактами, оскільки не завжди
могли отримати необхідні докази «контрреволюційної діяльності».
Тому частина кримінальних справ відправлялася на дослідування, що
знову збільшувало строки для покарання «контрреволюціонерів».
__________________________________
Ставнюк Ірина Іванівна – молодший науковий співробітник відділу
історії державного терору радянської доби Інституту історії України
НАН України.
Tutte le pagine · 163
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
- 152
- 153
- 154
- 155
- 156
- 157
- 158
- 159
- 160
- 161
- 162
- 163