Журнал «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ». № 1 (59), 2023

22 Валерій Ворожко військової та авіаційної промисловості […]. 15. Річні та інші баланси органів військової та авіаційної промисловості […]»37. Одночасно Радою праці і оборони СРСР в межах боротьби зі «спецами» та «шкідництвом» запропоновано наркомвоєн- мору, ОДПУ СРСР та ВРНГ переглянути існуючий режим сек- ретності на оборонних заводах для забезпечення «макси- мальної участі робітників у контролі над виробництвом та «спецами» з одночасним збереженням секретів»38. Цю вимогу включили і в постанову політбюро ЦК ВКП(б) від 15 липня 1929 р. «Про військову промисловість», у якій також зазна- чалося, що: «військова промисловість до теперішнього часу не підготов- лена до виконання покладених на неї завдань, становище з підготовкою її до оборони знаходиться в незадовільному стані»39. Причинами такого стану знову визнавали: шкідництво фахівців, відсутність пильності та надмірна довіра до них з боку керівників ГВПУ, відсторонення від активної участі в покращенні організації виробництва безпартійного й ко- муністичного робітничого активу у зв’язку із надмірним засекречуванням40. Щодо «надмірного» засекречування, слід зазначити, що більшовики, всупереч своєму прагненню до закритості, у військовій промисловості проводили протилеж- ну політику. Вони мали підозри, що інженери навмисно хо- вають за грифами від пролетарського пильного ока свої хиби та антирадянські злочини. На тому ж засіданні політбюро ухвалило постанову «Про контрреволюційну організацію у військовій промисловості», керівників якої заздалегідь ви- рішили розстріляти за списками, відповідно до пропозицій ОДПУ СРСР41. __________________________________ 37 ГДА СБ України, ф. 9, спр. 1-сп, арк. 266–268. 38 Соколов А. От Военпрома к ВПК. – С. 109. 39 Лубянка. Сталин и ВЧК. – С. 183–189. 40 Там же. – С. 186–187. 41 Там же. – С. 183.